наводити

Serbo-Croatian

Etymology

From на- +‎ водити.

Pronunciation

• IPA^(key): /naʋǒditi/
• Hyphenation: на‧во‧ди‧ти

Verb

наво̀дити impf (Latin spelling navòditi)

1. (transitive) to induce, instigate, incite
2. (transitive) to direct, lead (trajectory or a direction of something)
3. (transitive) to quote, cite

Conjugation

Conjugation of наводити

Infinitive: наводити		Present verbal adverb: на̀воде̄ћи		Past verbal adverb: —		Verbal noun: на̀вође̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		наводим	наводиш	наводи	наводимо	наводите	наводе
Future	Future I	наводит ћу1 наводићу	наводит ћеш1 наводићеш	наводит ће1 наводиће	наводит ћемо1 наводићемо	наводит ћете1 наводићете	наводит ће1 наводиће
	Future II	бу̏де̄м наводио2	бу̏де̄ш наводио2	бу̏де̄ наводио2	бу̏де̄мо наводили2	бу̏де̄те наводили2	бу̏дӯ наводили2
Past	Perfect	наводио сам2	наводио си2	наводио је2	наводили смо2	наводили сте2	наводили су2
	Pluperfect3	би̏о сам наводио2	би̏о си наводио2	би̏о је наводио2	би́ли смо наводили2	би́ли сте наводили2	би́ли су наводили2
	Imperfect	навођах	навођаше	навођаше	навођасмо	навођасте	навођаху
Conditional I		наводио бих2	наводио би2	наводио би2	наводили бисмо2	наводили бисте2	наводили би2
Conditional II4		би̏о бих наводио2	би̏о би наводио2	би̏о би наводио2	би́ли бисмо наводили2	би́ли бисте наводили2	би́ли би наводили2
Imperative		—	наводи	—	наводимо	наводите	—
Active past participle		наводио m / наводила f / наводило n			наводили m / наводиле f / наводила n
Passive past participle		навођен m / навођена f / навођено n			навођени m / навођене f / навођена n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Related terms

• на̀вести pf

References

• “наводити”, in Hrvatski jezični portal [Croatian language portal] (in Serbo-Croatian), 2006–2024

Ukrainian

Etymology

From на- (na-) +‎ во́дити (vódyty). Compare Russian наводи́ть (navodítʹ), Belarusian наво́дзіць (navódzicʹ), Polish nawodzić.

Pronunciation

• наво́дити: IPA^(key): [nɐˈwɔdete]
• наводи́ти: IPA^(key): [nɐwɔˈdɪte]

• Audio; “наво́дити” (“navódyty”):

  (file)

Verb

наво́дити • (navódyty) impf (perfective навести́) (transitive) [with на (na, + accusative) ‘to, onto’]

1. to bring

   наво́дити кри́тику ― navódyty krýtyku ― to criticize

   наво́дити поря́док / лад ― navódyty porjádok / lad ― to bring order, to put things in order

   наво́дити рі́зкість (на) ― navódyty rízkistʹ (na) ― to focus (on), to bring into focus

   наво́дити на ро́зум / ум ― navódyty na rózum / um ― to bring to one's senses

   наво́дити тума́н на (ко́гось) (idiomatic) ― navódyty tumán na (kóhosʹ) ― to bamboozle, to snow (someone) (literally, “to bring fog onto”)

2. to direct, to point

   Synonyms: наці́лювати impf (nacíljuvaty), направля́ти impf (napravljáty), спрямо́вувати impf (sprjamóvuvaty)

   наво́дити приці́л ― navódyty prycíl ― to point a sight, to take aim

   наво́дити на слід ― navódyty na slid ― to put on the trail/track

3. to build (:bridge)

   наво́дити мости́ (literally, figuratively) ― navódyty mostý ― to build bridges

4. to cite, to give (:data, information, references)

   наво́дити при́клад ― navódyty prýklad ― to give/provide an example

   наво́дити до́відку / до́відки ― navódyty dóvidku / dóvidky ― to provide information

   наво́дити до́кази ― navódyty dókazy ― to adduce/provide evidence/proof

5. to lead (:someone to a conclusion, course of action, thought process, etc.)

   наво́дити на гріх ― navódyty na hrix ― to lead to sin

   наво́дити на ду́мку (що) ― navódyty na dúmku (ščo) ― to lead to the thought, to make think (that)

   наво́дити на підозрі́ння / підо́зру ― navódyty na pidozrínnja / pidózru ― to raise suspicion, to make suspicious

6. to bring on, to induce, to instil (UK), to instill (US) (:feeling)

   наво́дити жах ― navódyty žax ― to induce/instil terror, to terrorize

7. to apply (:paint, lines, etc.)

   наво́дити красу́ (humorous) ― navódyty krasú ― to beautify oneself

Conjugation

Conjugation of наво́дити, наво́дить (class 4a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	наво́дити, наво́дить navódyty, navódytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	наво́дячи navódjačy	наво́дивши navódyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	наво́джу navódžu	бу́ду наво́дити, бу́ду наво́дить, наво́дитиму búdu navódyty, búdu navódytʹ, navódytymu
2nd singular ти	наво́диш navódyš	бу́деш наво́дити, бу́деш наво́дить, наво́дитимеш búdeš navódyty, búdeš navódytʹ, navódytymeš
3rd singular він / вона / воно	наво́дить navódytʹ	бу́де наво́дити, бу́де наво́дить, наво́дитиме búde navódyty, búde navódytʹ, navódytyme
1st plural ми	наво́дим, наво́димо navódym, navódymo	бу́демо наво́дити, бу́демо наво́дить, наво́дитимемо, наво́дитимем búdemo navódyty, búdemo navódytʹ, navódytymemo, navódytymem
2nd plural ви	наво́дите navódyte	бу́дете наво́дити, бу́дете наво́дить, наво́дитимете búdete navódyty, búdete navódytʹ, navódytymete
3rd plural вони	наво́дять navódjatʹ	бу́дуть наво́дити, бу́дуть наво́дить, наво́дитимуть búdutʹ navódyty, búdutʹ navódytʹ, navódytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	наво́дьмо navódʹmo
second-person	наво́дь navódʹ	наво́дьте navódʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	наво́див navódyv	наво́дили navódyly
feminine я / ти / вона	наво́дила navódyla
neuter воно	наво́дило navódylo

Derived terms

• наво́дитися impf (navódytysja)

 

Verb

наводи́ти • (navodýty) pf

1. (transitive, colloquial) to give birth to, to have (:offspring in any quantity)

Conjugation

Conjugation of наводи́ти, наводи́ть

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	наводи́ти, наводи́ть navodýty, navodýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	наводи́вши, наві́вши navodývšy, navívšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	наведу́ navedú
2nd singular ти	—	наведе́ш navedéš
3rd singular він / вона / воно	—	наведе́ navedé
1st plural ми	—	наведе́м, наведемо́ navedém, navedemó
2nd plural ви	—	наведете́ navedeté
3rd plural вони	—	наведу́ть navedútʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	наведі́м, наведі́мо navedím, navedímo
second-person	наведи́ navedý	наведу́ть navedútʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	—	наводи́ли, навели́ navodýly, navelý
feminine я / ти / вона	наводи́ла, навела́ navodýla, navelá
neuter воно	наводи́ло, навело́ navodýlo, naveló

References

• Shyrokov, V. A., editor (2018), “наводити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 297
• “наводити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1974), “наводити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (Н – О), Kyiv: Naukova Dumka, page 37
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “наводити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “наводити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “наводити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “наводити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)