доводити

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *dovoditi.

Pronunciation

• IPA^(key): /doʋǒditi/
• Hyphenation: до‧во‧ди‧ти

Verb

дово̀дити impf (Latin spelling dovòditi)

1. (transitive) to bring, lead, take someone somewhere

Conjugation

Conjugation of доводити

Infinitive: доводити		Present verbal adverb: до̀воде̄ћи		Past verbal adverb: —		Verbal noun: до̀вође̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		доводим	доводиш	доводи	доводимо	доводите	доводе
Future	Future I	доводит ћу1 доводићу	доводит ћеш1 доводићеш	доводит ће1 доводиће	доводит ћемо1 доводићемо	доводит ћете1 доводићете	доводит ће1 доводиће
	Future II	бу̏де̄м доводио2	бу̏де̄ш доводио2	бу̏де̄ доводио2	бу̏де̄мо доводили2	бу̏де̄те доводили2	бу̏дӯ доводили2
Past	Perfect	доводио сам2	доводио си2	доводио је2	доводили смо2	доводили сте2	доводили су2
	Pluperfect3	би̏о сам доводио2	би̏о си доводио2	би̏о је доводио2	би́ли смо доводили2	би́ли сте доводили2	би́ли су доводили2
	Imperfect	довођах	довођаше	довођаше	довођасмо	довођасте	довођаху
Conditional I		доводио бих2	доводио би2	доводио би2	доводили бисмо2	доводили бисте2	доводили би2
Conditional II4		би̏о бих доводио2	би̏о би доводио2	би̏о би доводио2	би́ли бисмо доводили2	би́ли бисте доводили2	би́ли би доводили2
Imperative		—	доводи	—	доводимо	доводите	—
Active past participle		доводио m / доводила f / доводило n			доводили m / доводиле f / доводила n
Passive past participle		довођен m / довођена f / довођено n			довођени m / довођене f / довођена n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Related terms

• до̀вести pf

Ukrainian

Etymology

From до- (do-) +‎ води́ти (vodýty). Compare Russian доводи́ть (dovodítʹ), Belarusian даво́дзіць (davódzicʹ), Polish dowodzić.

Pronunciation

• IPA^(key): [dɔˈwɔdete]

• Audio:

  (file)

Verb

дово́дити • (dovódyty) impf (perfective довести́) (transitive)

1. to bring, to lead, to accompany (:somebody to a place)
2. to prove, to evidence
3. to bring, to take (to a limit)

   дово́дити до доскона́лості ― dovódyty do doskonálosti ― to bring to perfection

4. to bring, to drive, to lead (to a state, especially a negative one)

   дово́дити до ска́зу ― dovódyty do skázu ― to drive up the wall, to drive crazy, to drive nuts, to enrage

   дово́дити до сліз ― dovódyty do sliz ― to bring to tears

   дово́дити до ві́дчаю ― dovódyty do vídčaju ― to drive to despair

   дово́дити до кра́йності ― dovódyty do krájnosti ― to drive to extremes, to carry to extremes

   дово́дити до кра́йнощів ― dovódyty do krájnoščiv ― to drive to extremes, to carry to extremes

5. to finish (to complete: machine part, device component)

Conjugation

Conjugation of дово́дити, дово́дить (class 4a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	дово́дити, дово́дить dovódyty, dovódytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	дово́дячи dovódjačy	дово́дивши dovódyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	дово́джу dovódžu	бу́ду дово́дити, бу́ду дово́дить, дово́дитиму búdu dovódyty, búdu dovódytʹ, dovódytymu
2nd singular ти	дово́диш dovódyš	бу́деш дово́дити, бу́деш дово́дить, дово́дитимеш búdeš dovódyty, búdeš dovódytʹ, dovódytymeš
3rd singular він / вона / воно	дово́дить dovódytʹ	бу́де дово́дити, бу́де дово́дить, дово́дитиме búde dovódyty, búde dovódytʹ, dovódytyme
1st plural ми	дово́дим, дово́димо dovódym, dovódymo	бу́демо дово́дити, бу́демо дово́дить, дово́дитимемо, дово́дитимем búdemo dovódyty, búdemo dovódytʹ, dovódytymemo, dovódytymem
2nd plural ви	дово́дите dovódyte	бу́дете дово́дити, бу́дете дово́дить, дово́дитимете búdete dovódyty, búdete dovódytʹ, dovódytymete
3rd plural вони	дово́дять dovódjatʹ	бу́дуть дово́дити, бу́дуть дово́дить, дово́дитимуть búdutʹ dovódyty, búdutʹ dovódytʹ, dovódytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	дово́дьмо dovódʹmo
second-person	дово́дь dovódʹ	дово́дьте dovódʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	дово́див dovódyv	дово́дили dovódyly
feminine я / ти / вона	дово́дила dovódyla
neuter воно	дово́дило dovódylo

Derived terms

• дово́дження n (dovódžennja)
• дово́дитися impf (dovódytysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “доводити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “доводити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “доводити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “доводити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “доводити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “доводити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “доводити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)