чувати

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *čuvati.

Pronunciation

• IPA^(key): /t͡ʃǔːʋati/
• Hyphenation: чу‧ва‧ти

Verb

чу́вати impf (Latin spelling čúvati)

1. (transitive) to guard, protect
2. (transitive) to watch over
3. (transitive) to save, preserve, conserve
4. (reflexive) to be careful
5. (reflexive) to keep away from

   чувај се ружних жена ― Beware of ugly women!

Conjugation

Conjugation of чувати

Infinitive: чувати		Present verbal adverb: чу́вајӯћи		Past verbal adverb: —		Verbal noun: чу́ва̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		чувам	чуваш	чува	чувамо	чувате	чувају
Future	Future I	чуват ћу1 чуваћу	чуват ћеш1 чуваћеш	чуват ће1 чуваће	чуват ћемо1 чуваћемо	чуват ћете1 чуваћете	чуват ће1 чуваће
	Future II	бу̏де̄м чувао2	бу̏де̄ш чувао2	бу̏де̄ чувао2	бу̏де̄мо чували2	бу̏де̄те чували2	бу̏дӯ чували2
Past	Perfect	чувао сам2	чувао си2	чувао је2	чували смо2	чували сте2	чували су2
	Pluperfect3	би̏о сам чувао2	би̏о си чувао2	би̏о је чувао2	би́ли смо чували2	би́ли сте чували2	би́ли су чували2
	Imperfect	чувах	чуваше	чуваше	чувасмо	чувасте	чуваху
Conditional I		чувао бих2	чувао би2	чувао би2	чували бисмо2	чували бисте2	чували би2
Conditional II4		би̏о бих чувао2	би̏о би чувао2	би̏о би чувао2	би́ли бисмо чували2	би́ли бисте чували2	би́ли би чували2
Imperative		—	чувај	—	чувајмо	чувајте	—
Active past participle		чувао m / чувала f / чувало n			чували m / чувале f / чувала n
Passive past participle		чуван m / чувана f / чувано n			чувани m / чуване f / чувана n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Derived terms

• начу́вати
• очу́вати
• причу́вати
• сачу́вати
• учу́вати

 

Further reading

• “чувати”, in Hrvatski jezični portal [Croatian language portal] (in Serbo-Croatian), 2006–2024

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian чува́ти (čuváti), from Proto-Slavic *čuvati.

Pronunciation

• IPA^(key): [t͡ʃʊˈʋate]

Verb

чува́ти • (čuváty) impf

1. (frequentative) to hear
2. (uncommon) to hear

   Synonym: чу́ти (čúty) (standard, common)

Usage notes

• Чувати is mostly used in the infinitive form or in the past tense in sense 1.

Conjugation

Conjugation of чува́ти, чува́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	чува́ти, чува́ть čuváty, čuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	чу́ваний čúvanyj impersonal: чу́вано čúvano
adverbial	чува́ючи čuvájučy	чува́вши čuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	чува́ю čuváju	бу́ду чува́ти, бу́ду чува́ть, чува́тиму búdu čuváty, búdu čuvátʹ, čuvátymu
2nd singular ти	чува́єш čuváješ	бу́деш чува́ти, бу́деш чува́ть, чува́тимеш búdeš čuváty, búdeš čuvátʹ, čuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	чува́є čuváje	бу́де чува́ти, бу́де чува́ть, чува́тиме búde čuváty, búde čuvátʹ, čuvátyme
1st plural ми	чува́єм, чува́ємо čuvájem, čuvájemo	бу́демо чува́ти, бу́демо чува́ть, чува́тимемо, чува́тимем búdemo čuváty, búdemo čuvátʹ, čuvátymemo, čuvátymem
2nd plural ви	чува́єте čuvájete	бу́дете чува́ти, бу́дете чува́ть, чува́тимете búdete čuváty, búdete čuvátʹ, čuvátymete
3rd plural вони	чува́ють čuvájutʹ	бу́дуть чува́ти, бу́дуть чува́ть, чува́тимуть búdutʹ čuváty, búdutʹ čuvátʹ, čuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	чува́ймо čuvájmo
second-person	чува́й čuváj	чува́йте čuvájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	чува́в čuváv	чува́ли čuvály
feminine я / ти / вона	чува́ла čuvála
neuter воно	чува́ло čuválo

Derived terms

Prefixed verbs

• відчува́ти impf (vidčuváty), відчу́ти pf (vidčúty)
• відчува́тися impf (vidčuvátysja), відчу́тися pf (vidčútysja)
• вчува́ти impf (včuváty), вчу́ти pf (včúty)
• вчува́тися impf (včuvátysja), вчу́тися pf (včútysja)
• дочува́ти impf (dočuváty), дочу́ти pf (dočúty)
• дочува́тися impf (dočuvátysja), дочу́тися pf (dočútysja)
• зачува́ти impf (začuváty), зачу́ти pf (začúty)
• зачува́тися impf (začuvátysja), зачу́тися pf (začútysja)
• начува́тися impf (načuvátysja)
• недочува́ти impf (nedočuváty), недочу́ти pf (nedočúty)
• очува́ти impf (očuváty)
• передчува́ти impf (peredčuváty), передчу́ти pf (peredčúty)
• передчува́тися impf (peredčuvátysja)
• перечува́ти impf (perečuváty), перечу́ти pf (perečúty)
• почува́ти impf (počuváty), почу́ти pf (počúty)
• почува́тися impf (počuvátysja), почу́тися pf (počútysja)
• причува́ти impf (pryčuváty)
• причува́тися impf (pryčuvátysja), причу́тися pf (pryčútysja)
• прочува́ти impf (pročuváty), прочу́ти pf (pročúty)
• прочува́тися impf (pročuvátysja), прочу́тися pf (pročútysja)
• розчува́ти impf (rozčuváty), розчу́ти pf (rozčúty)
• співчува́ти impf (spivčuváty), співчу́ти pf (spivčúty)
• спочува́ти impf (spočuváty), спочу́ти pf (spočúty)
• учува́ти impf (učuváty), учу́ти pf (učúty)
• учува́тися impf (učuvátysja), учу́тися pf (učútysja)

 

• нечу́ваний (nečúvanyj)
• чува́тися impf (čuvátysja)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “чувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “чувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “чувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “чувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “чувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)