мутити

See also: мѫтити

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *mǫtiti.

Pronunciation

• IPA^(key): /mǔːtiti/
• Hyphenation: му‧ти‧ти

Verb

му́тити impf (Latin spelling mútiti)

1. (transitive) to stir, disturb (to agitate liquid so as to make it untransparent)
2. (transitive, figuratively) to confuse, disturb, complicate
3. (intransitive) to hustle (to con in order to gain profit and similar)
4. (intransitive, with dative) to woo

Conjugation

Conjugation of мутити

Infinitive: мутити		Present verbal adverb: му́те̄ћи		Past verbal adverb: —		Verbal noun: му́ће̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		мутим	мутиш	мути	мутимо	мутите	муте
Future	Future I	мутит ћу1 мутићу	мутит ћеш1 мутићеш	мутит ће1 мутиће	мутит ћемо1 мутићемо	мутит ћете1 мутићете	мутит ће1 мутиће
	Future II	бу̏де̄м мутио2	бу̏де̄ш мутио2	бу̏де̄ мутио2	бу̏де̄мо мутили2	бу̏де̄те мутили2	бу̏дӯ мутили2
Past	Perfect	мутио сам2	мутио си2	мутио је2	мутили смо2	мутили сте2	мутили су2
	Pluperfect3	би̏о сам мутио2	би̏о си мутио2	би̏о је мутио2	би́ли смо мутили2	би́ли сте мутили2	би́ли су мутили2
	Imperfect	мућах	мућаше	мућаше	мућасмо	мућасте	мућаху
Conditional I		мутио бих2	мутио би2	мутио би2	мутили бисмо2	мутили бисте2	мутили би2
Conditional II4		би̏о бих мутио2	би̏о би мутио2	би̏о би мутио2	би́ли бисмо мутили2	би́ли бисте мутили2	би́ли би мутили2
Imperative		—	мути	—	мутимо	мутите	—
Active past participle		мутио m / мутила f / мутило n			мутили m / мутиле f / мутила n
Passive past participle		мућен m / мућена f / мућено n			мућени m / мућене f / мућена n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

References

• “мутити”, in Hrvatski jezični portal [Croatian language portal] (in Serbo-Croatian), 2006–2024

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian мутити (mutiti), from Old East Slavic мꙋтити (mutiti), from Proto-Slavic *mǫtiti.

Pronunciation

• IPA^(key): [mʊˈtɪte]

Verb

мути́ти • (mutýty) impf (colloquial)

1. (transitive) to muddy, to make muddy
2. (transitive, figuratively) to disturb, to agitate, to stir up
3. (slang) to be up to
4. (impersonal) to feel nauseous

Conjugation

Conjugation of мути́ти, мути́ть (class 4b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	мути́ти, мути́ть mutýty, mutýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	муче́ний mučényj impersonal: муче́но mučéno
adverbial	мутячи́ mutjačý	мути́вши mutývšy
	present tense	future tense
1st singular я	мучу́ mučú	бу́ду мути́ти, бу́ду мути́ть, мути́тиму búdu mutýty, búdu mutýtʹ, mutýtymu
2nd singular ти	мути́ш mutýš	бу́деш мути́ти, бу́деш мути́ть, мути́тимеш búdeš mutýty, búdeš mutýtʹ, mutýtymeš
3rd singular він / вона / воно	мути́ть mutýtʹ	бу́де мути́ти, бу́де мути́ть, мути́тиме búde mutýty, búde mutýtʹ, mutýtyme
1st plural ми	мути́м, мутимо́ mutým, mutymó	бу́демо мути́ти, бу́демо мути́ть, мути́тимемо, мути́тимем búdemo mutýty, búdemo mutýtʹ, mutýtymemo, mutýtymem
2nd plural ви	мутите́ mutyté	бу́дете мути́ти, бу́дете мути́ть, мути́тимете búdete mutýty, búdete mutýtʹ, mutýtymete
3rd plural вони	мутя́ть mutjátʹ	бу́дуть мути́ти, бу́дуть мути́ть, мути́тимуть búdutʹ mutýty, búdutʹ mutýtʹ, mutýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	муті́м, муті́мо mutím, mutímo
second-person	мути́ mutý	муті́ть mutítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мути́в mutýv	мути́ли mutýly
feminine я / ти / вона	мути́ла mutýla
neuter воно	мути́ло mutýlo

Derived terms

• мути́тися impf (mutýtysja)

Prefixed verbs

• відмути́ти pf (vidmutýty), виму́чувати impf (vymúčuvaty)
• відмути́тися pf (vidmutýtysja), виму́чуватися impf (vymúčuvatysja)
• замути́ти pf (zamutýty), заму́чувати impf (zamúčuvaty)
• замути́тися pf (zamutýtysja), заму́чуватися impf (zamúčuvatysja)
• намути́ти pf (namutýty)
• намути́тися pf (namutýtysja)
• перемути́ти pf (peremutýty)
• перемути́тися pf (peremutýtysja)
• помути́ти pf (pomutýty)
• помути́тися pf (pomutýtysja)
• промути́ти pf (promutýty), прому́чувати impf (promúčuvaty)
• промути́тися pf (promutýtysja), прому́чуватися impf (promúčuvatysja)
• смути́ти pf (smutýty)
• смути́тися pf (smutýtysja)

 

• баламу́тити impf (balamútyty)
• каламу́тити impf (kalamútyty)
• мутни́й (mutnýj)
• муть f (mutʹ)

Related terms

• сму́та f (smúta)
• сум'яття n (sumʺjattja)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мутити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “мутити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “мутити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)