мітити

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old East Slavic мѣтити (mětiti), from Proto-Slavic *mětiti.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈmʲitete]

• Audio:

  (file)

Verb

мі́тити • (mítyty) impf (perfective помі́тити)

1. (transitive) to mark, to label
2. (intransitive) to aim
3. (intransitive) to aspire, to aim (for position, post, job)
4. (intransitive) to intend

Conjugation

Conjugation of мі́тити, мі́тить (class 4a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	мі́тити, мі́тить mítyty, mítytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	мі́чений míčenyj impersonal: мі́чено míčeno
adverbial	мі́тячи mítjačy	мі́тивши mítyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	мі́чу míču	бу́ду мі́тити, бу́ду мі́тить, мі́титиму búdu mítyty, búdu mítytʹ, mítytymu
2nd singular ти	мі́тиш mítyš	бу́деш мі́тити, бу́деш мі́тить, мі́титимеш búdeš mítyty, búdeš mítytʹ, mítytymeš
3rd singular він / вона / воно	мі́тить mítytʹ	бу́де мі́тити, бу́де мі́тить, мі́титиме búde mítyty, búde mítytʹ, mítytyme
1st plural ми	мі́тим, мі́тимо mítym, mítymo	бу́демо мі́тити, бу́демо мі́тить, мі́титимемо, мі́титимем búdemo mítyty, búdemo mítytʹ, mítytymemo, mítytymem
2nd plural ви	мі́тите mítyte	бу́дете мі́тити, бу́дете мі́тить, мі́титимете búdete mítyty, búdete mítytʹ, mítytymete
3rd plural вони	мі́тять mítjatʹ	бу́дуть мі́тити, бу́дуть мі́тить, мі́титимуть búdutʹ mítyty, búdutʹ mítytʹ, mítytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	мі́тьмо mítʹmo
second-person	міть mitʹ	мі́тьте mítʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мі́тив mítyv	мі́тили mítyly
feminine я / ти / вона	мі́тила mítyla
neuter воно	мі́тило mítylo

Derived terms

• мі́титися impf (mítytysja)

Prefixed verbs

• ви́мітити pf (výmityty), виміча́ти impf (vymičáty)
• відмі́тити pf (vidmítyty), відміча́ти impf (vidmičáty)
• замі́тити pf (zamítyty), заміча́ти impf (zamičáty)
• намі́тити pf (namítyty), наміча́ти impf (namičáty)
• перемі́тити pf (peremítyty), переміча́ти impf (peremičáty)
• підмі́тити pf (pidmítyty), підміча́ти impf (pidmičáty)
• помі́тити pf (pomítyty), поміча́ти impf (pomičáty)
• примі́тити pf (prymítyty), приміча́ти impf (prymičáty)
• розмі́тити pf (rozmítyty), розміча́ти impf (rozmičáty)

 

• мі́ткий (mítkyj)
• мі́чений (míčenyj)

Related terms

• мі́та f (míta)
• мі́тка f (mítka)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мітити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “мітити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “мітити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “мітити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)