зобов'язувати

Ukrainian

Etymology

From the зобов'я́з- (zobovʺjáz-) stem of зобов'яза́ти pf (zobovʺjazáty) +‎ -увати (-uvaty). Also analyzable as з- (z-) +‎ обов'я́зувати impf (obovʺjázuvaty). Compare Polish zobowiązywać.

Pronunciation

• IPA^(key): [zɔbɔˈʋjazʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

зобов'я́зувати • (zobovʺjázuvaty) impf (perfective зобов'яза́ти)

1. (transitive) to oblige, to bind

Conjugation

Conjugation of зобов'я́зувати, зобов'я́зувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	зобов'я́зувати, зобов'я́зувать zobovʺjázuvaty, zobovʺjázuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зобов'я́зуваний zobovʺjázuvanyj impersonal: зобов'я́зувано zobovʺjázuvano
adverbial	зобов'я́зуючи zobovʺjázujučy	зобов'я́зувавши zobovʺjázuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	зобов'я́зую zobovʺjázuju	бу́ду зобов'я́зувати, бу́ду зобов'я́зувать, зобов'я́зуватиму búdu zobovʺjázuvaty, búdu zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymu
2nd singular ти	зобов'я́зуєш zobovʺjázuješ	бу́деш зобов'я́зувати, бу́деш зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимеш búdeš zobovʺjázuvaty, búdeš zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	зобов'я́зує zobovʺjázuje	бу́де зобов'я́зувати, бу́де зобов'я́зувать, зобов'я́зуватиме búde zobovʺjázuvaty, búde zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatyme
1st plural ми	зобов'я́зуєм, зобов'я́зуємо zobovʺjázujem, zobovʺjázujemo	бу́демо зобов'я́зувати, бу́демо зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимемо, зобов'я́зуватимем búdemo zobovʺjázuvaty, búdemo zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymemo, zobovʺjázuvatymem
2nd plural ви	зобов'я́зуєте zobovʺjázujete	бу́дете зобов'я́зувати, бу́дете зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимете búdete zobovʺjázuvaty, búdete zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymete
3rd plural вони	зобов'я́зують zobovʺjázujutʹ	бу́дуть зобов'я́зувати, бу́дуть зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимуть búdutʹ zobovʺjázuvaty, búdutʹ zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зобов'я́зуймо zobovʺjázujmo
second-person	зобов'я́зуй zobovʺjázuj	зобов'я́зуйте zobovʺjázujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зобов'я́зував zobovʺjázuvav	зобов'я́зували zobovʺjázuvaly
feminine я / ти / вона	зобов'я́зувала zobovʺjázuvala
neuter воно	зобов'я́зувало zobovʺjázuvalo

Derived terms

• зобов'я́зуватися pf (zobovʺjázuvatysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “зобов'язувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “зобов'язувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “зобов'я́зувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “зобов'я́зувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)