зобов'язати

Ukrainian

Etymology

From з- (z-) +‎ обов'яза́ти (obovʺjazáty), from обо́в'язок m (obóvʺjazok, “duty, obligation”) +‎ -а́ти (-áty). Compare Polish zobowiązać.

Pronunciation

• IPA^(key): [zɔbɔʋjɐˈzate]

• Audio:

  (file)

Verb

зобов'яза́ти • (zobovʺjazáty) pf (imperfective зобов'я́зувати)

1. (transitive) to oblige, to bind

Conjugation

Conjugation of зобов'яза́ти, зобов'яза́ть (class 6c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	зобов'яза́ти, зобов'яза́ть zobovʺjazáty, zobovʺjazátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зобов'я́заний zobovʺjázanyj impersonal: зобов'я́зано zobovʺjázano
adverbial	—	зобов'яза́вши zobovʺjazávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	зобов'яжу́ zobovʺjažú
2nd singular ти	—	зобов'я́жеш zobovʺjážeš
3rd singular він / вона / воно	—	зобов'я́же zobovʺjáže
1st plural ми	—	зобов'я́жем, зобов'я́жемо zobovʺjážem, zobovʺjážemo
2nd plural ви	—	зобов'я́жете zobovʺjážete
3rd plural вони	—	зобов'я́жуть zobovʺjážutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зобов'яжі́м, зобов'яжі́мо zobovʺjažím, zobovʺjažímo
second-person	зобов'яжи́ zobovʺjažý	зобов'яжі́ть zobovʺjažítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зобов'яза́в zobovʺjazáv	зобов'яза́ли zobovʺjazály
feminine я / ти / вона	зобов'яза́ла zobovʺjazála
neuter воно	зобов'яза́ло zobovʺjazálo

Derived terms

• зобов'я́заний (zobovʺjázanyj)
• зобов'я́зання n (zobovʺjázannja)
• зобов'яза́тися pf (zobovʺjazátysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “зобов'язати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “зобов'яза́ти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “зобов'яза́ти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)