відносити

Ukrainian

Etymology

From від (vid) +‎ носи́ти (nosýty). Compare Russian относи́ть (otnosítʹ), Belarusian адно́сіць (adnósicʹ), Polish odnosić.

Pronunciation

• відно́сити: IPA^(key): [ʋʲidˈnɔsete]
• відноси́ти: IPA^(key): [ʋʲidnɔˈsɪte]

• Audio; “відно́сити” (“vidnósyty”):

  (file)

Verb

відно́сити • (vidnósyty) impf (perfective віднести́) (transitive)

1. to bear away, to carry away, to take away
2. to take back (return)

   Synonyms: віддава́ти impf (viddaváty), поверта́ти impf (povertáty)

3. (figuratively) to ascribe, to attribute, to impute, to refer (to: до + genitive) (place in or under by a mental or rational process; to assign to, as a class, a cause, source, a motive, reason, or ground of explanation)

Conjugation

Conjugation of відно́сити, відно́сить (class 4a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	відно́сити, відно́сить vidnósyty, vidnósytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	відно́сячи vidnósjačy	відно́сивши vidnósyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	відно́шу vidnóšu	бу́ду відно́сити, бу́ду відно́сить, відно́ситиму búdu vidnósyty, búdu vidnósytʹ, vidnósytymu
2nd singular ти	відно́сиш vidnósyš	бу́деш відно́сити, бу́деш відно́сить, відно́ситимеш búdeš vidnósyty, búdeš vidnósytʹ, vidnósytymeš
3rd singular він / вона / воно	відно́сить vidnósytʹ	бу́де відно́сити, бу́де відно́сить, відно́ситиме búde vidnósyty, búde vidnósytʹ, vidnósytyme
1st plural ми	відно́сим, відно́симо vidnósym, vidnósymo	бу́демо відно́сити, бу́демо відно́сить, відно́ситимемо, відно́ситимем búdemo vidnósyty, búdemo vidnósytʹ, vidnósytymemo, vidnósytymem
2nd plural ви	відно́сите vidnósyte	бу́дете відно́сити, бу́дете відно́сить, відно́ситимете búdete vidnósyty, búdete vidnósytʹ, vidnósytymete
3rd plural вони	відно́сять vidnósjatʹ	бу́дуть відно́сити, бу́дуть відно́сить, відно́ситимуть búdutʹ vidnósyty, búdutʹ vidnósytʹ, vidnósytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відно́сьмо vidnósʹmo
second-person	відно́сь vidnósʹ	відно́сьте vidnósʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відно́сив vidnósyv	відно́сили vidnósyly
feminine я / ти / вона	відно́сила vidnósyla
neuter воно	відно́сило vidnósylo

Derived terms

• відно́ситися impf (vidnósytysja)
• відно́сний (vidnósnyj)
• відно́сність f (vidnósnistʹ)
• відно́сно (vidnósno)
• відно́шення n (vidnóšennja)

 

Verb

відноси́ти • (vidnosýty) pf

1. (colloquial) to stop carrying

Conjugation

Conjugation of відноси́ти, відноси́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відноси́ти, відноси́ть vidnosýty, vidnosýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відноси́вши vidnosývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відношу́ vidnošú
2nd singular ти	—	відно́сиш vidnósyš
3rd singular він / вона / воно	—	відно́сить vidnósytʹ
1st plural ми	—	відно́сим, відно́симо vidnósym, vidnósymo
2nd plural ви	—	відно́сите vidnósyte
3rd plural вони	—	відно́сять vidnósjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відносі́м, відносі́мо vidnosím, vidnosímo
second-person	відноси́ vidnosý	відносі́ть vidnosítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відноси́в vidnosýv	відноси́ли vidnosýly
feminine я / ти / вона	відноси́ла vidnosýla
neuter воно	відноси́ло vidnosýlo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відносити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відносити”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• “відносити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відносити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відносити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)