відділити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ діли́ти impf (dilýty). Compare Russian отдели́ть (otdelítʹ), Belarusian аддзялі́ць (addzjalícʹ), Polish oddzielić, Czech oddělit.

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidʲːiˈɫɪte]

• Audio:

  (file)

Verb

відділи́ти • (viddilýty) pf (imperfective відділя́ти)

1. to separate, to detach, to disjoin

   Synonym: відокре́мити pf (vidokrémyty)

2. to divide

   Synonym: розділи́ти pf (rozdilýty)

Conjugation

Conjugation of відділи́ти, відділи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відділи́ти, відділи́ть viddilýty, viddilýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відді́лений viddílenyj impersonal: відді́лено viddíleno
adverbial	—	відділи́вши viddilývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відділю́ viddiljú
2nd singular ти	—	відді́лиш viddílyš
3rd singular він / вона / воно	—	відді́лить viddílytʹ
1st plural ми	—	відді́лим, відді́лимо viddílym, viddílymo
2nd plural ви	—	відді́лите viddílyte
3rd plural вони	—	відді́лять viddíljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відділі́м, відділі́мо viddilím, viddilímo
second-person	відділи́ viddilý	відділі́ть viddilítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відділи́в viddilýv	відділи́ли viddilýly
feminine я / ти / вона	відділи́ла viddilýla
neuter воно	відділи́ло viddilýlo

Derived terms

• ві́дділ m (víddil)
• відді́лений (viddílenyj)
• відді́лення n (viddílennja)
• відділи́тися pf (viddilýtysja)
• ві́дділок m (víddilok)
• віддільни́й (viddilʹnýj)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відділити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “відділити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відділити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відділити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)