відділитися
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From відділи́ти (viddilýty) + -ся (-sja)
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]відділи́тися • (viddilýtysja) pf
- to detach
Conjugation
[edit]Conjugation of відділи́тися, відділи́тись, відділи́ться (class 4c, perfective, reflexive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відділи́тися, відділи́тись, відділи́ться viddilýtysja, viddilýtysʹ, viddilýtʹsja | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | відділи́вшись viddilývšysʹ |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відділю́ся, відділю́сь viddiljúsja, viddiljúsʹ |
2nd singular ти |
— | відді́лишся viddílyšsja |
3rd singular він / вона / воно |
— | відді́литься viddílytʹsja |
1st plural ми |
— | відді́лимся, відді́лимося, відді́лимось viddílymsja, viddílymosja, viddílymosʹ |
2nd plural ви |
— | відді́литеся, відді́литесь viddílytesja, viddílytesʹ |
3rd plural вони |
— | відді́ляться viddíljatʹsja |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відділі́мся, відділі́мося, відділі́мось viddilímsja, viddilímosja, viddilímosʹ |
second-person | відділи́ся, відділи́сь viddilýsja, viddilýsʹ |
відділі́ться viddilítʹsja |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відділи́вся, відділи́всь viddilývsja, viddilývsʹ |
відділи́лися, відділи́лись viddilýlysja, viddilýlysʹ |
feminine я / ти / вона |
відділи́лася, відділи́лась viddilýlasja, viddilýlasʹ | |
neuter воно |
відділи́лося, відділи́лось viddilýlosja, viddilýlosʹ |
References
[edit]- “відділитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)