відокремити

Ukrainian

Etymology

від- (vid-) +‎ окре́мий (okrémyj) +‎ -ити (-yty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidɔˈkrɛmete]

• Audio:

  (file)

Verb

відокре́мити • (vidokrémyty) pf (imperfective відокре́млювати)

1. to isolate, to separate, to segregate, to set apart

   Synonyms: відділи́ти pf (viddilýty), відгороди́ти pf (vidhorodýty), відмежува́ти pf (vidmežuváty)

2. to insulate

   Synonym: ізолюва́ти pf (izoljuváty)

Conjugation

Conjugation of відокре́мити, відокре́мить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відокре́мити, відокре́мить vidokrémyty, vidokrémytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відокре́млений vidokrémlenyj impersonal: відокре́млено vidokrémleno
adverbial	—	відокре́мивши vidokrémyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відокре́млю vidokrémlju
2nd singular ти	—	відокре́миш vidokrémyš
3rd singular він / вона / воно	—	відокре́мить vidokrémytʹ
1st plural ми	—	відокре́мим, відокре́мимо vidokrémym, vidokrémymo
2nd plural ви	—	відокре́мите vidokrémyte
3rd plural вони	—	відокре́млять vidokrémljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відокре́ммо vidokrémmo
second-person	відокре́м vidokrém	відокре́мте vidokrémte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відокре́мив vidokrémyv	відокре́мили vidokrémyly
feminine я / ти / вона	відокре́мила vidokrémyla
neuter воно	відокре́мило vidokrémylo

Derived terms

• відокре́митися pf (vidokrémytysja)
• відокре́млений (vidokrémlenyj)
• відокре́млення n (vidokrémlennja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відокремити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “відокремити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відокремити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відокремити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)