ссати

Carpathian Rusyn

Etymology

Inherited from Old Ruthenian сса́ти (ssáti), from Old East Slavic съса́ти (sŭsáti), from Proto-Slavic *sъsàti.

Verb

сса́ти • (ssáty) impf

1. to suck

Further reading

• Kercha, Ihor (2012) “ссати”, in Словник русько-русинськый: у 2 т. [Russian-Rusyn Dictionary: in 2 vols] (overall work in Russian and Carpathian Rusyn), Uzhhorod: PoliPrint

Old Ruthenian

телѧ́ ссеть вы́мѧ

Alternative forms

• зса́ти (zsáti), сса́ть (ssátʹ)

Etymology

Inherited from Old East Slavic съса́ти (sŭsáti), from Proto-Slavic *sъsàti, probably from Proto-Balto-Slavic *suś-, *suk-, from Proto-Indo-European *sewḱ-, variant *sewǵ-. Cognate with Russian соса́ть (sosátʹ), Old Polish ssać, Old Czech ssáti.

Verb

ссати • (ssati) impf (perfective посса́ти)

1. to suck

   Synonym: смокта́ти (smoktáti)

   телѧ одное коровы… здохъло, ижъ не мало чого ссать ― telja odnoje korovy… zdoxlo, iž ne malo čoho ssatʹ ― the calf of one cow… died, because it had nothing to suck

Related terms

nouns

• сосе́цъ m (sosécʹ)

 

verbs

• сосса́ти pf (sossáti)

 

Descendants

• Belarusian: ссаць (ssacʹ)
• Carpathian Rusyn: сса́ти (ssáty); цуца́ти (cucáty), ціца́ти (cicáty)
• Ukrainian: сса́ти (ssáty); сца́ти (scáty), сиса́ти (sysáty) (dialectal)

Further reading

• Bulyka, A. M., editor (2012), “ссати, ссать”, in Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), numbers 32 (смыковати – струмень), Minsk: Belaruskaia navuka, →ISBN, page 292
• Zhurawski, A. I., editor (1993), “зсати”, in Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), numbers 13 (злотництво – ивовый), Minsk: Navuka i tekhnika, →ISBN, page 205
• Tymchenko, E. K. (2003) “ссати”, in Nimchuk, V. V., editor, Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV–XVIII ст. [Materials for the Dictionary of the Written and Book Ukrainian Language of 15ᵗʰ–18ᵗʰ cc.] (in Ukrainian), volumes 2 (О – Я), Kyiv, New York: National Academy of Sciences of Ukraine, Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., →ISBN, page 357

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian сса́ти (ssáti), from Old East Slavic съса́ти (sŭsáti), from Proto-Slavic *sъsàti.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈsːate]

• Audio:

  (file)

Verb

сса́ти • (ssáty) impf (perfective посса́ти)

1. to suck

   Synonym: смокта́ти (smoktáty)

Conjugation

Conjugation of сса́ти, ссать (class 6°b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	сса́ти, ссать ssáty, ssatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	сса́ний ssányj impersonal: сса́но ssáno
adverbial	ссучи́ ssučý	сса́вши ssávšy
	present tense	future tense
1st singular я	ссу ssu	бу́ду сса́ти, бу́ду сса́ть, сса́тиму búdu ssáty, búdu ssátʹ, ssátymu
2nd singular ти	ссеш sseš	бу́деш сса́ти, бу́деш сса́ть, сса́тимеш búdeš ssáty, búdeš ssátʹ, ssátymeš
3rd singular він / вона / воно	ссе sse	бу́де сса́ти, бу́де сса́ть, сса́тиме búde ssáty, búde ssátʹ, ssátyme
1st plural ми	ссем, ссемо́ ssem, ssemó	бу́демо сса́ти, бу́демо сса́ть, сса́тимемо, сса́тимем búdemo ssáty, búdemo ssátʹ, ssátymemo, ssátymem
2nd plural ви	ссете́ sseté	бу́дете сса́ти, бу́дете сса́ть, сса́тимете búdete ssáty, búdete ssátʹ, ssátymete
3rd plural вони	ссуть ssutʹ	бу́дуть сса́ти, бу́дуть сса́ть, сса́тимуть búdutʹ ssáty, búdutʹ ssátʹ, ssátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ссім, ссі́мо ssim, ssímo
second-person	сси ssy	ссіть ssitʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ссав ssav	сса́ли ssály
feminine я / ти / вона	сса́ла ssála
neuter воно	сса́ло ssálo

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ссати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “ссати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “ссати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)