рішучий

Ukrainian

Etymology

From ріш- (riš-) +‎ -у́чий (-účyj), a calque of French résolu, ultimately from Latin resolūtus. Compare Russian реши́тельный (rešítelʹnyj), Belarusian рашу́чы (rašúčy).

Pronunciation

• IPA^(key): [rʲiˈʃut͡ʃei̯]

• Audio:

  (file)

Adjective

рішу́чий • (rišúčyj) (adverb рішу́че, abstract noun рішу́чість)

1. decisive, resolute, determined

   Antonym: нерішу́чий (nerišúčyj)

   рішу́чий протест

   rišúčyj protest

   vociferous opposition

   рішу́чий намір

   rišúčyj namir

   an unwavering purpose

   рішу́чий опір

   rišúčyj opir

   a determined resistance

   рішу́чий крок

   rišúčyj krok

   a resolute step

   рішу́чий наступ

   rišúčyj nastup

   an all-out attack

Declension

Declension of рішу́чий (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		рішу́чий rišúčyj	рішу́че rišúče	рішу́ча rišúča	рішу́чі rišúči
genitive		рішу́чого rišúčoho		рішу́чої rišúčoji	рішу́чих rišúčyx
dative		рішу́чому rišúčomu		рішу́чій rišúčij	рішу́чим rišúčym
accusative	animate	рішу́чого rišúčoho	рішу́че rišúče	рішу́чу rišúču	рішу́чих rišúčyx
	inanimate	рішу́чий rišúčyj			рішу́чі rišúči
instrumental		рішу́чим rišúčym		рішу́чою rišúčoju	рішу́чими rišúčymy
locative		рішу́чому, рішу́чім rišúčomu, rišúčim		рішу́чій rišúčij	рішу́чих rišúčyx

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “рішучий”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “рішучий”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “рішучий”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “рішучий”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)