розтривожити

Ukrainian

Etymology

From роз- (roz-) +‎ триво́жити (tryvóžyty). Compare Russian растрево́жить (rastrevóžitʹ), Belarusian растрыво́жыць (rastryvóžycʹ), Polish roztrwożyć.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔztreˈwɔʒete]

Verb

розтриво́жити • (roztryvóžyty) pf (imperfective розтриво́жувати) (transitive)

1. to alarm, to disquiet, to disturb (very much)
2. to stir up (to arouse or excite: passion, action, etc.)

Conjugation

Conjugation of розтриво́жити, розтриво́жить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	розтриво́жити, розтриво́жить roztryvóžyty, roztryvóžytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розтриво́жений roztryvóženyj impersonal: розтриво́жено roztryvóženo
adverbial	—	розтриво́живши roztryvóžyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розтриво́жу roztryvóžu
2nd singular ти	—	розтриво́жиш roztryvóžyš
3rd singular він / вона / воно	—	розтриво́жить roztryvóžytʹ
1st plural ми	—	розтриво́жим, розтриво́жимо roztryvóžym, roztryvóžymo
2nd plural ви	—	розтриво́жите roztryvóžyte
3rd plural вони	—	розтриво́жать roztryvóžatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розтриво́жмо roztryvóžmo
second-person	розтриво́ж roztryvóž	розтриво́жте roztryvóžte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розтриво́жив roztryvóžyv	розтриво́жили roztryvóžyly
feminine я / ти / вона	розтриво́жила roztryvóžyla
neuter воно	розтриво́жило roztryvóžylo

Derived terms

• розтриво́житися pf (roztryvóžytysja)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1977), “розтривожити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 831
• “розтривожити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• “розтривожити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розтривожити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)