розповісти
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From роз- (roz-) + повісти́ (povistý). Compare Polish rozpowiedzieć.
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]розповісти́ or розпові́сти • (rozpovistý or rozpovísty) pf (imperfective розповіда́ти)
- to recount, to narrate, to tell
- Synonyms: оповісти́ pf (opovistý), розказа́ти pf (rozkazáty)
Usage notes
[edit]- Imperative forms of the imperfective form розповіда́ти (rozpovidáty) are preferred in standard Ukrainian.
Conjugation
[edit]Conjugation of розповісти́, розпові́сти (irregular, perfective, transitive and intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розповісти́, розпові́сти rozpovistý, rozpovísty | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | розпові́вши rozpovívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розпові́м rozpovím |
| 2nd singular ти |
— | розповіси́ rozpovisý |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розпові́сть rozpovístʹ |
| 1st plural ми |
— | розповімо́ rozpovimó |
| 2nd plural ви |
— | розповісте́ rozpovisté |
| 3rd plural вони |
— | розповідя́ть rozpovidjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпові́джмо1, розпові́жмо1 rozpovídžmo1, rozpovížmo1 |
| second-person | розпові́дж1, розпові́ж1 rozpovídž1, rozpovíž1 |
розпові́джте1, розпові́жте1 rozpovídžte1, rozpovížte1 |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпові́в rozpovív |
розповіли́ rozpovilý |
| feminine я / ти / вона |
розповіла́ rozpovilá | |
| neuter воно |
розповіло́ rozpoviló | |
1Low colloquial.
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розповісти”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розповісти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розповісти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)