простромити

Ukrainian

Etymology

From про- (pro-) +‎ строми́ти (stromýty).

Pronunciation

• IPA^(key): [prɔstrɔˈmɪte]

• Audio:

  (file)

Verb

простроми́ти • (prostromýty) pf (imperfective простро́млювати or простромля́ти) (transitive)

1. to pierce, to impale, to stab through, to transfix

   Synonyms: протну́ти (protnúty), просади́ти (prosadýty), прониза́ти (pronyzáty), проштрикну́ти (proštryknúty), проколо́ти (prokolóty), проткну́ти (protknúty)

2. (colloquial, uncommon) to insert, to stick, to put

   Synonyms: всу́нути (vsúnuty), встроми́ти (vstromýty), засу́нути (zasúnuty), запха́ти (zapxáty), пхну́ти (pxnúty), ввіткну́ти (vvitknúty)

Conjugation

Conjugation of простроми́ти, простроми́ть (class 4c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	простроми́ти, простроми́ть prostromýty, prostromýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	простро́млений prostrómlenyj impersonal: простро́млено prostrómleno
adverbial	простро́млячи prostrómljačy	простроми́вши prostromývšy
	present tense	future tense
1st singular я	простромлю́ prostromljú	бу́ду простроми́ти, бу́ду простроми́ть, простроми́тиму búdu prostromýty, búdu prostromýtʹ, prostromýtymu
2nd singular ти	простро́миш prostrómyš	бу́деш простроми́ти, бу́деш простроми́ть, простроми́тимеш búdeš prostromýty, búdeš prostromýtʹ, prostromýtymeš
3rd singular він / вона / воно	простро́мить prostrómytʹ	бу́де простроми́ти, бу́де простроми́ть, простроми́тиме búde prostromýty, búde prostromýtʹ, prostromýtyme
1st plural ми	простро́мим, простро́мимо prostrómym, prostrómymo	бу́демо простроми́ти, бу́демо простроми́ть, простроми́тимемо, простроми́тимем búdemo prostromýty, búdemo prostromýtʹ, prostromýtymemo, prostromýtymem
2nd plural ви	простро́мите prostrómyte	бу́дете простроми́ти, бу́дете простроми́ть, простроми́тимете búdete prostromýty, búdete prostromýtʹ, prostromýtymete
3rd plural вони	простро́млять prostrómljatʹ	бу́дуть простроми́ти, бу́дуть простроми́ть, простроми́тимуть búdutʹ prostromýty, búdutʹ prostromýtʹ, prostromýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	простромі́м, простромі́мо prostromím, prostromímo
second-person	простроми́ prostromý	простромі́ть prostromítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	простроми́в prostromýv	простроми́ли prostromýly
feminine я / ти / вона	простроми́ла prostromýla
neuter воно	простроми́ло prostromýlo

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “простромити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “простромити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “простромити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “простромити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “простромити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “простромити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)