приборкати

Ukrainian

Etymology

From при- (pry-) +‎ бо́ркати (bórkaty), from Proto-Slavic *bъrkàti.

Pronunciation

• IPA^(key): [preˈbɔrkɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

прибо́ркати • (prybórkaty) pf (imperfective прибо́ркувати)

1. (transitive) to tame, to subdue, to bridle, to curb, to harness, to rein in, to restrain (bring under control: animal, emotion, force, instinct etc.)

   Synonyms: вгамува́ти pf (vhamuváty), загнузда́ти pf (zahnuzdáty), стри́мати pf (strýmaty), упоко́рити pf (upokóryty)

Conjugation

Conjugation of прибо́ркати, прибо́ркать (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	прибо́ркати, прибо́ркать prybórkaty, prybórkatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	прибо́рканий prybórkanyj impersonal: прибо́ркано prybórkano
adverbial	—	прибо́ркавши prybórkavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	прибо́ркаю prybórkaju
2nd singular ти	—	прибо́ркаєш prybórkaješ
3rd singular він / вона / воно	—	прибо́ркає prybórkaje
1st plural ми	—	прибо́ркаєм, прибо́ркаємо prybórkajem, prybórkajemo
2nd plural ви	—	прибо́ркаєте prybórkajete
3rd plural вони	—	прибо́ркають prybórkajutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	прибо́ркаймо prybórkajmo
second-person	прибо́ркай prybórkaj	прибо́ркайте prybórkajte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	прибо́ркав prybórkav	прибо́ркали prybórkaly
feminine я / ти / вона	прибо́ркала prybórkala
neuter воно	прибо́ркало prybórkalo

Derived terms

• прибо́рканий (prybórkanyj)
• прибо́ркання n (prybórkannja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “приборкати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “приборкати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “приборкати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “приборкати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)