покора

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *pokora. Cognate with Russian покора (pokora), Belarusian пако́ра (pakóra), Polish pokora.

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔˈkɔrɐ]

• Audio:

  (file)

Noun

поко́ра • (pokóra) f inan (genitive поко́ри, uncountable)

1. compliance, obedience, submissiveness, slavishness
2. humility

Declension

Declension of поко́ра (inan sg-only hard fem-form accent-a)

	singular
nominative	поко́ра pokóra
genitive	поко́ри pokóry
dative	поко́рі pokóri
accusative	поко́ру pokóru
instrumental	поко́рою pokóroju
locative	поко́рі pokóri
vocative	поко́ро pokóro

Derived terms

• непоко́ра f (nepokóra)

 

Related terms

• покі́рливий (pokírlyvyj)
• покі́рний (pokírnyj)
• покі́рність f (pokírnistʹ)
• покоря́ти impf (pokorjáty), покори́ти pf (pokorýty)
• покоря́тися impf (pokorjátysja), покори́тися pf (pokorýtysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “покора”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “покора”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)