коньчати
Jump to navigation
Jump to search
Old Church Slavonic
[edit]Etymology
[edit]From Proto-Slavic *konъ.
Verb
[edit]коньчати • (konĭčati) impf
Conjugation
[edit]| singular | dual | plural | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| азъ (azŭ) | тꙑ (ty) | тъ (tŭ) | вѣ (vě) | ва (va) | та (ta) | мꙑ (my) | вꙑ (vy) | ти (ti) | |||||||||
| коньчаѭ (konĭčajǫ) | коньчаѥши (konĭčaješi) | коньчаѥтъ (konĭčajetŭ) | коньчаѥвѣ (konĭčajevě) | коньчаѥта (konĭčajeta) | коньчаѥте (konĭčajete) | коньчаѥмъ (konĭčajemŭ) | коньчаѥте (konĭčajete) | коньчаѭтъ (konĭčajǫtŭ) | |||||||||
Derived terms
[edit]- бесконьчание (beskonĭčanie)
- доконьчати (dokonĭčati)
- законьчати (zakonĭčati)
- исконьчавати (iskonĭčavati)
- исконьчати (iskonĭčati)
- коньчание (konĭčanie)
- наконьчавати (nakonĭčavati)
- наконьчание (nakonĭčanie)
- наконьчати (nakonĭčati)
- оконьчати (okonĭčati)
- съконьчавати (sŭkonĭčavati)
- съконьчание (sŭkonĭčanie)
- съконьчати (sŭkonĭčati)
Related terms
[edit]- коньць (konĭcĭ)