засмутити
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From за- (za-) + смути́ти (smutýty). Compare Belarusian засмуці́ць (zasmucícʹ), Polish zasmucić.
Pronunciation
[edit]
Verb
[edit]засмути́ти • (zasmutýty) pf (imperfective засму́чувати) (transitive)
Conjugation
[edit]Conjugation of засмути́ти, засмути́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | засмути́ти, засмути́ть zasmutýty, zasmutýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | засму́чений zasmúčenyj impersonal: засму́чено zasmúčeno |
| adverbial | — | засмути́вши zasmutývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | засмучу́ zasmučú |
| 2nd singular ти |
— | засму́тиш zasmútyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | засму́тить zasmútytʹ |
| 1st plural ми |
— | засму́тим, засму́тимо zasmútym, zasmútymo |
| 2nd plural ви |
— | засму́тите zasmútyte |
| 3rd plural вони |
— | засму́тять zasmútjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | засмуті́м, засмуті́мо zasmutím, zasmutímo |
| second-person | засмути́ zasmutý |
засмуті́ть zasmutítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
засмути́в zasmutýv |
засмути́ли zasmutýly |
| feminine я / ти / вона |
засмути́ла zasmutýla | |
| neuter воно |
засмути́ло zasmutýlo | |
Derived terms
[edit]- засмути́тися impf (zasmutýtysja)
- засму́чений (zasmúčenyj)
- засму́чення n (zasmúčennja)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “засмутити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “засмутити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “засмутити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “засмутити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)