заплутати

Ukrainian

Etymology

From за- (za-) +‎ плу́тати (plútaty). Compare Russian запу́тать (zapútatʹ), Belarusian заблы́таць (zablýtacʹ), Polish zaplątać.

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐˈpɫutɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

заплу́тати • (zaplútaty) pf (imperfective заплу́тувати) (transitive)

1. (literally) to entangle, to ravel, to tangle
2. (figuratively) to complicate, to muddle
3. (figuratively) to embroil, to enmesh, to entangle

Conjugation

Conjugation of заплу́тати, заплу́тать (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	заплу́тати, заплу́тать zaplútaty, zaplútatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	заплу́таний zaplútanyj impersonal: заплу́тано zaplútano
adverbial	—	заплу́тавши zaplútavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	заплу́таю zaplútaju
2nd singular ти	—	заплу́таєш zaplútaješ
3rd singular він / вона / воно	—	заплу́тає zaplútaje
1st plural ми	—	заплу́таєм, заплу́таємо zaplútajem, zaplútajemo
2nd plural ви	—	заплу́таєте zaplútajete
3rd plural вони	—	заплу́тають zaplútajutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	заплу́таймо zaplútajmo
second-person	заплу́тай zaplútaj	заплу́тайте zaplútajte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	заплу́тав zaplútav	заплу́тали zaplútaly
feminine я / ти / вона	заплу́тала zaplútala
neuter воно	заплу́тало zaplútalo

Derived terms

• заплу́татися pf (zaplútatysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заплутати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2014), “заплутати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “заплутати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “заплутати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “заплутати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)