ворожити

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian ворожи́ти (vorožíti), from Old East Slavic ворожити (vorožiti), from Proto-Slavic *voržiti.

Pronunciation

• IPA^(key): [wɔrɔˈʒɪte]

• Audio:

  (file)

Verb

ворожи́ти • (vorožýty) impf

1. (transitive) to tell fortunes, to foretell
2. (intransitive) to put a spell on, to cast a spell upon, to bewitch, to enchant
3. (intransitive, colloquial, ironic) to hustle, to bustle about, to be busy with

Conjugation

Conjugation of ворожи́ти, ворожи́ть (class 4c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	ворожи́ти, ворожи́ть vorožýty, vorožýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	воро́жений voróženyj impersonal: воро́жено voróženo
adverbial	воро́жачи voróžačy	ворожи́вши vorožývšy
	present tense	future tense
1st singular я	ворожу́ vorožú	бу́ду ворожи́ти, бу́ду ворожи́ть, ворожи́тиму búdu vorožýty, búdu vorožýtʹ, vorožýtymu
2nd singular ти	воро́жиш voróžyš	бу́деш ворожи́ти, бу́деш ворожи́ть, ворожи́тимеш búdeš vorožýty, búdeš vorožýtʹ, vorožýtymeš
3rd singular він / вона / воно	воро́жить voróžytʹ	бу́де ворожи́ти, бу́де ворожи́ть, ворожи́тиме búde vorožýty, búde vorožýtʹ, vorožýtyme
1st plural ми	воро́жим, воро́жимо voróžym, voróžymo	бу́демо ворожи́ти, бу́демо ворожи́ть, ворожи́тимемо, ворожи́тимем búdemo vorožýty, búdemo vorožýtʹ, vorožýtymemo, vorožýtymem
2nd plural ви	воро́жите voróžyte	бу́дете ворожи́ти, бу́дете ворожи́ть, ворожи́тимете búdete vorožýty, búdete vorožýtʹ, vorožýtymete
3rd plural вони	воро́жать voróžatʹ	бу́дуть ворожи́ти, бу́дуть ворожи́ть, ворожи́тимуть búdutʹ vorožýty, búdutʹ vorožýtʹ, vorožýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ворожі́м, ворожі́мо vorožím, vorožímo
second-person	ворожи́ vorožý	ворожі́ть vorožítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ворожи́в vorožýv	ворожи́ли vorožýly
feminine я / ти / вона	ворожи́ла vorožýla
neuter воно	ворожи́ло vorožýlo

Derived terms

Prefixed verbs

• відворожи́ти pf (vidvorožýty), відворо́жувати impf (vidvoróžuvaty)
• відворожи́тися pf (vidvorožýtysja), відворо́жуватися impf (vidvoróžuvatysja)
• доворожи́ти pf (dovorožýty)
• заворожи́ти pf (zavorožýty), заворо́жувати impf (zavoróžuvaty)
• заворожи́тися pf (zavorožýtysja), заворо́жуватися impf (zavoróžuvatysja)
• наворожи́ти pf (navorožýty), наворо́жувати impf (navoróžuvaty)
• обворожи́ти pf (obvorožýty), обворо́жувати impf (obvoróžuvaty)
• обворожи́тися pf (obvorožýtysja), обворо́жуватися impf (obvoróžuvatysja)
• поворожи́ти pf (povorožýty)
• приворожи́ти pf (pryvorožýty), приворо́жувати impf (pryvoróžuvaty)
• приворожи́тися pf (pryvorožýtysja), приворо́жуватися impf (pryvoróžuvatysja)
• проворожи́ти pf (provorožýty)

 

• ворожба́ f (vorožbá)
• ворожи́льний (vorožýlʹnyj)
• ворожи́ля f (vorožýlja)
• ворожі́й m (vorožíj)
• ворожі́ння n (vorožínnja)
• воро́жка f (voróžka)

 

Related terms

• во́рог m (vóroh)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ворожити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “ворожити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “ворожити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “ворожити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “ворожити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “ворожити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “ворожити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)