чужинець

Ukrainian

Etymology

From чужина́ (čužyná) +‎ -ець (-ecʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [t͡ʃʊˈʒɪnet͡sʲ]

Noun

чужи́нець • (čužýnecʹ) m pers (genitive чужи́нця, nominative plural чужи́нці, genitive plural чужи́нців, feminine чужи́нка)

1. foreigner, stranger

Declension

Declension of чужи́нець (pers soft masc-form accent-a reduc)

	singular	plural
nominative	чужи́нець čužýnecʹ	чужи́нці čužýnci
genitive	чужи́нця čužýncja	чужи́нців čužýnciv
dative	чужи́нцеві, чужи́нцю čužýncevi, čužýncju	чужи́нцям čužýncjam
accusative	чужи́нця čužýncja	чужи́нців čužýnciv
instrumental	чужи́нцем čužýncem	чужи́нцями čužýncjamy
locative	чужи́нцеві, чужи́нцю, чужи́нці čužýncevi, čužýncju, čužýnci	чужи́нцях čužýncjax
vocative	чужи́нцю čužýncju	чужи́нці čužýnci

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “чужинець”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “чужинець”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)