фронт

Macedonian

Pronunciation

• IPA^(key): [frɔnt]

Noun

фронт • (front) m

1. (military) front (large operational military command that controls several armies; equivalent to U.S. army group)

Declension

Declension of фронт

	singular	plural
indefinite	фронт	фронтови
definite unspecified	фронтот	фронтовите
definite proximal	фронтов	фронтовиве
definite distal	фронтон	фронтовине
vocative	фронту	фронтови
count form	—	фронта

Mongolian

Mongolian
(Mongolia)	(China)
ᠹᠷᠣᠨ᠋ᠲ (front)	ᠹᠷᠣᠨᠲ (front)
Cyrillic
фронт (front)

Etymology

Borrowed from Russian фронт m (front, “a front”), from German Front f, from French front m, from Old French front m, from Latin frōntem f (accusative of frōns).

Pronunciation

• IPA^(key): /frɔˑntʰ/, [fʰrɔˑntʰ]
• IPA^(key): /pʰrɔˑntʰ/

Noun

фронт • (front) (definite plural фронтууд); (regular declension)

1. (military) front (large operational military command that controls several armies; equivalent to U.S. army group)

Declension

Declension of фронт (о-harmonic regular borr ууд-pl) 

attributive	фронт front
	singular / indefinite	definite plural
nominative	фронт front	фронтууд frontuud
genitive	фронтын frontyn	фронтуудын frontuudyn
accusative	фронтыг frontyg	фронтуудыг frontuudyg
dative-locative	фронтод frontod	фронтуудад frontuudad
ablative	фронтоос frontoos	фронтуудаас frontuudaas
instrumental	фронтоор frontoor	фронтуудаар frontuudaar
comitative	фронттой fronttoj	фронтуудтай frontuudtaj
privative	фронтгүй frontgüj	фронтуудгүй frontuudgüj
directive	фронт руу front ruu	фронтууд руу frontuud ruu

Reflexive possessive forms 

	singular / indefinite	definite plural
nominative	фронтоо frontoo	фронтуудаа frontuudaa
genitive	фронтынхоо frontynxoo	фронтуудынхаа frontuudynxaa
accusative	фронтыгоо frontygoo	фронтуудыгаа frontuudygaa
dative-locative	фронтдоо frontdoo	фронтууддаа frontuuddaa
ablative	фронтоосоо frontoosoo	фронтуудаасаа frontuudaasaa
instrumental	фронтоороо frontooroo	фронтуудаараа frontuudaaraa
comitative	фронттойгоо fronttojgoo	фронтуудтайгаа frontuudtajgaa
privative	фронтгүйгээ frontgüjgee	фронтуудгүйгээ frontuudgüjgee
directive	фронт руугаа front ruugaa	фронтууд руугаа frontuud ruugaa

independent genitive	singular / indefinite	definite plural
singular possession	фронтынх frontynx	фронтуудынх frontuudynx
collective possession	фронтынхон frontynxon	фронтуудынхан frontuudynxan

Russian

Etymology

Borrowed from German Front.

Pronunciation

• IPA^(key): [front]

• Audio:

  (file)

Noun

фронт • (front) m inan (genitive фро́нта, nominative plural фронты́, genitive plural фронто́в, relational adjective фронтово́й)

1. (military) front (large operational military command that controls several armies; equivalent to U.S. army group)
2. battle front, front line

Declension

Declension of фронт (inan masc-form hard-stem accent-c) 

	singular	plural
nominative	фро́нт frónt	фронты́ frontý
genitive	фро́нта frónta	фронто́в frontóv
dative	фро́нту fróntu	фронта́м frontám
accusative	фро́нт frónt	фронты́ frontý
instrumental	фро́нтом fróntom	фронта́ми frontámi
prepositional	фро́нте frónte	фронта́х frontáx

Synonyms

• гру́ппа войск f (grúppa vojsk)

Related terms

• фронтови́к (frontovík)

Descendants

• → Bashkir: фронт (front)

See also

• структура вооружённых сил

Serbo-Croatian

Pronunciation

• IPA^(key): /frônt/

Noun

фро̏нт m (Latin spelling frȍnt)

1. (military) front

Declension

Declension of фронт

	singular	plural
nominative	фро̏нт	фро̀нтови
genitive	фронта	фронтова
dative	фронту	фронтовима
accusative	фронт	фронтове
vocative	фронте	фронтови
locative	фронту	фронтовима
instrumental	фронтом	фронтовима

Ukrainian

Etymology

Borrowed from French front.

Pronunciation

• IPA^(key): [frɔnt]

Noun

фронт • (front) m inan (genitive фро́нту, nominative plural фро́нти, genitive plural фро́нтів, relational adjective фронтови́й)

1. (military) front, battlefront

   лі́нія фро́нту ― línija fróntu ― front line

2. (military) front (large operational military command that controls several armies; equivalent to U.S. army group)
3. front (a field of activity)
4. front (coalition of people in pursuit of a common cause)

   єди́ним фро́нтом ― jedýnym fróntom ― with a united front

5. (meteorology) front
6. (dialectal) Synonym of фаса́д m (fasád).

Declension

Declension of фронт (inan hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	фронт front	фро́нти frónty
genitive	фро́нту fróntu	фро́нтів fróntiv
dative	фро́нтові, фро́нту fróntovi, fróntu	фро́нтам fróntam
accusative	фронт front	фро́нти frónty
instrumental	фро́нтом fróntom	фро́нтами fróntamy
locative	фро́нті frónti	фро́нтах fróntax
vocative	фро́нте frónte	фро́нти frónty

Derived terms

• прифронтови́й (pryfrontovýj)
• фронтови́к m (frontovýk)

 

Related terms

• фронта́льний (frontálʹnyj)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1979), “фронт”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 10 (Т – Ф), Kyiv: Naukova Dumka, page 645
• “фронт”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “фронт”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “фронт”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “фронт”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “фронт”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)