унеможливити

Ukrainian

From у- (u-) +‎ неможли́вий (nemožlývyj, “impossible”) +‎ -ити (-yty). Compare Polish uniemożliwić.

унеможли́вити • (unemožlývyty) pf (imperfective унеможли́влювати)

to make impossible, to render impossible, to prevent
Antonym: уможли́вити pf (umožlývyty)

Conjugation of унеможли́вити, унеможли́вить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	унеможли́вити, унеможли́вить unemožlývyty, unemožlývytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	унеможли́влений unemožlývlenyj impersonal: унеможли́влено unemožlývleno
adverbial	—	унеможли́вивши unemožlývyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	унеможли́влю unemožlývlju
2nd singular ти	—	унеможли́виш unemožlývyš
3rd singular він / вона / воно	—	унеможли́вить unemožlývytʹ
1st plural ми	—	унеможли́вим, унеможли́вимо unemožlývym, unemožlývymo
2nd plural ви	—	унеможли́вите unemožlývyte
3rd plural вони	—	унеможли́влять unemožlývljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	унеможли́вмо unemožlývmo
second-person	унеможли́в unemožlýv	унеможли́вте unemožlývte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	унеможли́вив unemožlývyv	унеможли́вили unemožlývyly
feminine я / ти / вона	унеможли́вила unemožlývyla
neuter воно	унеможли́вило unemožlývylo