споконвічний
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From споконві́ку (spokonvíku) + -ний (-nyj).
Pronunciation
[edit]Adjective
[edit]споконві́чний • (spokonvíčnyj) (adverb споконві́чно, abstract noun споконві́чність)
- primordial, eternal (existing since the earliest times)
- Synonyms: відві́чний (vidvíčnyj), одві́чний (odvíčnyj), пе́рві́сний (pérvísnyj), праві́чний (pravíčnyj), прада́вній (pradávnij)
- aboriginal (first according to historical or scientific records)
- Synonym: корінни́й (korinnýj)
Declension
[edit]Declension of споконві́чний (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | споконві́чний spokonvíčnyj |
споконві́чне spokonvíčne |
споконві́чна spokonvíčna |
споконві́чні spokonvíčni | |
| genitive | споконві́чного spokonvíčnoho |
споконві́чної spokonvíčnoji |
споконві́чних spokonvíčnyx | ||
| dative | споконві́чному spokonvíčnomu |
споконві́чній spokonvíčnij |
споконві́чним spokonvíčnym | ||
| accusative | animate | споконві́чного spokonvíčnoho |
споконві́чне spokonvíčne |
споконві́чну spokonvíčnu |
споконві́чних spokonvíčnyx |
| inanimate | споконві́чний spokonvíčnyj |
споконві́чні spokonvíčni | |||
| instrumental | споконві́чним spokonvíčnym |
споконві́чною spokonvíčnoju |
споконві́чними spokonvíčnymy | ||
| locative | споконві́чному, споконві́чнім spokonvíčnomu, spokonvíčnim |
споконві́чній spokonvíčnij |
споконві́чних spokonvíčnyx | ||
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “споконвічний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “споконвічний”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “споконвічний”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “споконвічний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “споконвічний”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “споконвічний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)