розшукати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From роз- (roz-) + шука́ти (šukáty). Compare Belarusian расшука́ць (rasšukácʹ).
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]розшука́ти • (rozšukáty) pf (imperfective розшу́кувати)
- (transitive) to track down, to find
Conjugation
[edit]Conjugation of розшука́ти, розшука́ть (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розшука́ти, розшука́ть rozšukáty, rozšukátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розшу́каний rozšúkanyj impersonal: розшу́кано rozšúkano |
| adverbial | — | розшука́вши rozšukávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розшука́ю rozšukáju |
| 2nd singular ти |
— | розшука́єш rozšukáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розшука́є rozšukáje |
| 1st plural ми |
— | розшука́єм, розшука́ємо rozšukájem, rozšukájemo |
| 2nd plural ви |
— | розшука́єте rozšukájete |
| 3rd plural вони |
— | розшука́ють rozšukájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розшука́ймо rozšukájmo |
| second-person | розшука́й rozšukáj |
розшука́йте rozšukájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розшука́в rozšukáv |
розшука́ли rozšukály |
| feminine я / ти / вона |
розшука́ла rozšukála | |
| neuter воно |
розшука́ло rozšukálo | |
Derived terms
[edit]- розшука́ння n (rozšukánnja)
- розшука́тися pf (rozšukátysja)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розшукати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розшукати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розшукати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “розшукати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розшукати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розшукати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)