розташувати

Ukrainian

Etymology

From роз- (roz-) +‎ таш (taš, “tent”) (dialectal) +‎ -ува́ти (-uváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔztɐʃʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

розташува́ти • (roztašuváty) pf (imperfective розташо́вувати)

1. to place, to put down, to put (an object or person) in a specific location

Conjugation

Conjugation of розташува́ти, розташува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	розташува́ти, розташува́ть roztašuváty, roztašuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розташо́ваний roztašóvanyj impersonal: розташо́вано roztašóvano
adverbial	—	розташува́вши roztašuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розташу́ю roztašúju
2nd singular ти	—	розташу́єш roztašúješ
3rd singular він / вона / воно	—	розташу́є roztašúje
1st plural ми	—	розташу́єм, розташу́ємо roztašújem, roztašújemo
2nd plural ви	—	розташу́єте roztašújete
3rd plural вони	—	розташу́ють roztašújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розташу́ймо roztašújmo
second-person	розташу́й roztašúj	розташу́йте roztašújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розташува́в roztašuváv	розташува́ли roztašuvály
feminine я / ти / вона	розташува́ла roztašuvála
neuter воно	розташува́ло roztašuválo

Derived terms

• розташо́ваний (roztašóvanyj)
• розташува́ння n (roztašuvánnja)
• розташува́тися pf (roztašuvátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розташувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розташувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розташувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розташувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)