розлучати

Ukrainian

Etymology

From розлучи́ти (rozlučýty) +‎ -а́ти (-áty). Compare Russian разлуча́ть (razlučátʹ), Belarusian разлуча́ць (razlučácʹ), Polish rozłączać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzɫʊˈt͡ʃate]

• Audio:

  (file)

Verb

розлуча́ти • (rozlučáty) impf (perfective розлучи́ти) (transitive)

1. to separate, to part, to sever (disunite)
2. to divorce (legally dissolve a marriage between)

Conjugation

Conjugation of розлуча́ти, розлуча́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	розлуча́ти, розлуча́ть rozlučáty, rozlučátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	розлуча́ючи rozlučájučy	розлуча́вши rozlučávšy
	present tense	future tense
1st singular я	розлуча́ю rozlučáju	бу́ду розлуча́ти, бу́ду розлуча́ть, розлуча́тиму búdu rozlučáty, búdu rozlučátʹ, rozlučátymu
2nd singular ти	розлуча́єш rozlučáješ	бу́деш розлуча́ти, бу́деш розлуча́ть, розлуча́тимеш búdeš rozlučáty, búdeš rozlučátʹ, rozlučátymeš
3rd singular він / вона / воно	розлуча́є rozlučáje	бу́де розлуча́ти, бу́де розлуча́ть, розлуча́тиме búde rozlučáty, búde rozlučátʹ, rozlučátyme
1st plural ми	розлуча́єм, розлуча́ємо rozlučájem, rozlučájemo	бу́демо розлуча́ти, бу́демо розлуча́ть, розлуча́тимемо, розлуча́тимем búdemo rozlučáty, búdemo rozlučátʹ, rozlučátymemo, rozlučátymem
2nd plural ви	розлуча́єте rozlučájete	бу́дете розлуча́ти, бу́дете розлуча́ть, розлуча́тимете búdete rozlučáty, búdete rozlučátʹ, rozlučátymete
3rd plural вони	розлуча́ють rozlučájutʹ	бу́дуть розлуча́ти, бу́дуть розлуча́ть, розлуча́тимуть búdutʹ rozlučáty, búdutʹ rozlučátʹ, rozlučátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розлуча́ймо rozlučájmo
second-person	розлуча́й rozlučáj	розлуча́йте rozlučájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розлуча́в rozlučáv	розлуча́ли rozlučály
feminine я / ти / вона	розлуча́ла rozlučála
neuter воно	розлуча́ло rozlučálo

Synonyms

• (all senses): розлу́чувати impf (rozlúčuvaty) (rare)
• (separate, part, sever): відокре́млювати impf (vidokrémljuvaty), розділя́ти impf (rozdiljáty), роз'є́днувати impf (rozʺjédnuvaty)

Derived terms

• розлуча́ння n (rozlučánnja)
• розлуча́тися impf (rozlučátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розлучати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розлучати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розлучати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розлучати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)