роззброїти
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From роз- (roz-) + збро́їти (zbrójity). Compare Belarusian раззбро́іць (razzbróicʹ), Polish rozbroić.
Pronunciation
[edit]
Verb
[edit]роззбро́їти • (rozzbrójity) pf (imperfective роззбро́ювати)
- (transitive) to disarm
- Synonym: обеззбро́їти pf (obezzbrójity)
- Antonym: озбро́їти pf (ozbrójity)
Conjugation
[edit]Conjugation of роззбро́їти, роззбро́їть (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | роззбро́їти, роззбро́їть rozzbrójity, rozzbrójitʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | роззбро́єний rozzbrójenyj impersonal: роззбро́єно rozzbrójeno |
| adverbial | — | роззбро́ївши rozzbrójivšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | роззбро́ю rozzbróju |
| 2nd singular ти |
— | роззбро́їш rozzbrójiš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | роззбро́їть rozzbrójitʹ |
| 1st plural ми |
— | роззбро́їм, роззбро́їмо rozzbrójim, rozzbrójimo |
| 2nd plural ви |
— | роззбро́їте rozzbrójite |
| 3rd plural вони |
— | роззбро́ять rozzbrójatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | роззбро́ймо rozzbrójmo |
| second-person | роззбро́й rozzbrój |
роззбро́йте rozzbrójte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
роззбро́їв rozzbrójiv |
роззбро́їли rozzbrójily |
| feminine я / ти / вона |
роззбро́їла rozzbrójila | |
| neuter воно |
роззбро́їло rozzbrójilo | |
Derived terms
[edit]- роззбро́єний (rozzbrójenyj)
- роззбро́єння n (rozzbrójennja)
- роззбро́їтися pf (rozzbrójitysja)
See also
[edit]- демілітаризува́ти impf or pf (demilitaryzuváty)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “роззброїти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “роззброїти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “роззброїти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “роззброїти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)