підкорити

Ukrainian

під- (pid-) +‎ кори́ти (korýty)

підкори́ти • (pidkorýty) pf (imperfective підкоря́ти)

(literally) to subjugate, to subdue, to subject, to bring to heel (bring under control by force; force into a submissive condition)
Synonyms: підпорядкува́ти pf (pidporjadkuváty), покори́ти pf (pokorýty)
(literally) to conquer, to vanquish
Synonyms: завоюва́ти pf (zavojuváty), зага́рбати pf (zahárbaty)
(figurative) to win over

Conjugation of підкори́ти, підкори́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	підкори́ти, підкори́ть pidkorýty, pidkorýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	підко́рений pidkórenyj impersonal: підко́рено pidkóreno
adverbial	—	підкори́вши pidkorývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	підкорю́ pidkorjú
2nd singular ти	—	підко́риш pidkóryš
3rd singular він / вона / воно	—	підко́рить pidkórytʹ
1st plural ми	—	підко́рим, підко́римо pidkórym, pidkórymo
2nd plural ви	—	підко́рите pidkóryte
3rd plural вони	—	підко́рять pidkórjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	підкорі́м, підкорі́мо pidkorím, pidkorímo
second-person	підкори́ pidkorý	підкорі́ть pidkorítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	підкори́в pidkorýv	підкори́ли pidkorýly
feminine я / ти / вона	підкори́ла pidkorýla
neuter воно	підкори́ло pidkorýlo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “підкорити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2021), “підкорити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 12 (п – підку́рювач), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“підкорити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“підкорити”, in Kyiv Dictionary (in English)
“підкорити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)