прокиснути
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From про- (pro-) + ки́снути (kýsnuty).
Pronunciation
[edit]
Verb
[edit]проки́снути • (prokýsnuty) pf (imperfective прокиса́ти or ки́снути) (intransitive)
Conjugation
[edit]Conjugation of проки́снути, проки́снуть (class 3(°)a, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | проки́снути, проки́снуть prokýsnuty, prokýsnutʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | проки́слий prokýslyj |
| passive | — | — |
| adverbial | — | проки́снувши, проки́сши prokýsnuvšy, prokýsšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | проки́сну prokýsnu |
| 2nd singular ти |
— | проки́снеш prokýsneš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | проки́сне prokýsne |
| 1st plural ми |
— | проки́снем, проки́снемо prokýsnem, prokýsnemo |
| 2nd plural ви |
— | проки́снете prokýsnete |
| 3rd plural вони |
— | проки́снуть prokýsnutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | проки́снім, проки́снімо prokýsnim, prokýsnimo |
| second-person | проки́сни prokýsny |
проки́сніть prokýsnitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
проки́снув, проки́с prokýsnuv, prokýs |
проки́сли, проки́снули prokýsly, prokýsnuly |
| feminine я / ти / вона |
проки́сла, проки́снула prokýsla, prokýsnula | |
| neuter воно |
проки́сло, проки́снуло prokýslo, prokýsnulo | |
References
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “прокиснути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “прокиснути”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “прокиснути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “прокиснути”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “прокиснути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)