постановляти

Ukrainian

Etymology

From постанови́ти (postanovýty) +‎ -я́ти (-játy). Compare Russian постановля́ть (postanovljátʹ), Belarusian пастанаўля́ць (pastanaŭljácʹ), Polish postanawiać.

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔstɐnɔu̯ˈlʲate]

Verb

постановля́ти • (postanovljáty) impf (perfective постанови́ти)

1. to decide, to resolve (form a decision, especially through a collective process)

   Synonym: ухва́лювати impf (uxváljuvaty)

2. (law) to rule (decide judicially)
3. (dialectal) to establish (:rule)

   Synonym: (non-dialectal) встано́влювати impf (vstanóvljuvaty)

Conjugation

Conjugation of постановля́ти, постановля́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	постановля́ти, постановля́ть postanovljáty, postanovljátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	постановля́ючи postanovljájučy	постановля́вши postanovljávšy
	present tense	future tense
1st singular я	постановля́ю postanovljáju	бу́ду постановля́ти, бу́ду постановля́ть, постановля́тиму búdu postanovljáty, búdu postanovljátʹ, postanovljátymu
2nd singular ти	постановля́єш postanovljáješ	бу́деш постановля́ти, бу́деш постановля́ть, постановля́тимеш búdeš postanovljáty, búdeš postanovljátʹ, postanovljátymeš
3rd singular він / вона / воно	постановля́є postanovljáje	бу́де постановля́ти, бу́де постановля́ть, постановля́тиме búde postanovljáty, búde postanovljátʹ, postanovljátyme
1st plural ми	постановля́єм, постановля́ємо postanovljájem, postanovljájemo	бу́демо постановля́ти, бу́демо постановля́ть, постановля́тимемо, постановля́тимем búdemo postanovljáty, búdemo postanovljátʹ, postanovljátymemo, postanovljátymem
2nd plural ви	постановля́єте postanovljájete	бу́дете постановля́ти, бу́дете постановля́ть, постановля́тимете búdete postanovljáty, búdete postanovljátʹ, postanovljátymete
3rd plural вони	постановля́ють postanovljájutʹ	бу́дуть постановля́ти, бу́дуть постановля́ть, постановля́тимуть búdutʹ postanovljáty, búdutʹ postanovljátʹ, postanovljátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	постановля́ймо postanovljájmo
second-person	постановля́й postanovljáj	постановля́йте postanovljájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	постановля́в postanovljáv	постановля́ли postanovljály
feminine я / ти / вона	постановля́ла postanovljála
neuter воно	постановля́ло postanovljálo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “постановляти”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “постановляти”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “постановляти”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “постановляти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “постановляти”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “постановляти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)