наказувати

Ukrainian

Etymology

From наказа́ти (nakazáty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Polish nakazywać, Belarusian нака́зваць (nakázvacʹ), Russian нака́зывать (nakázyvatʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [nɐˈkazʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

нака́зувати • (nakázuvaty) impf (perfective наказа́ти)

1. to order, to command, to bid (somebody to do: кому́сь (dative) + infinitive)

   Synonyms: велі́ти impf (velíty), кома́ндувати impf (kománduvaty), повеліва́ти impf (poveliváty)

2. (figuratively) to dictate

   Synonyms: велі́ти impf (velíty), вимага́ти impf (vymaháty)

   як нака́зує тради́ція ― jak nakázuje tradýcija ― as tradition dictates

3. (obsolete) to have (somebody/something) sent on
4. to add (say as an accompaniment to an action)

   Synonym: примовля́ти impf (prymovljáty)

Conjugation

Conjugation of нака́зувати, нака́зувать (class 2a, imperfective, transitive and intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	нака́зувати, нака́зувать nakázuvaty, nakázuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	нака́зуючи nakázujučy	нака́зувавши nakázuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	нака́зую nakázuju	бу́ду нака́зувати, бу́ду нака́зувать, нака́зуватиму búdu nakázuvaty, búdu nakázuvatʹ, nakázuvatymu
2nd singular ти	нака́зуєш nakázuješ	бу́деш нака́зувати, бу́деш нака́зувать, нака́зуватимеш búdeš nakázuvaty, búdeš nakázuvatʹ, nakázuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	нака́зує nakázuje	бу́де нака́зувати, бу́де нака́зувать, нака́зуватиме búde nakázuvaty, búde nakázuvatʹ, nakázuvatyme
1st plural ми	нака́зуєм, нака́зуємо nakázujem, nakázujemo	бу́демо нака́зувати, бу́демо нака́зувать, нака́зуватимемо, нака́зуватимем búdemo nakázuvaty, búdemo nakázuvatʹ, nakázuvatymemo, nakázuvatymem
2nd plural ви	нака́зуєте nakázujete	бу́дете нака́зувати, бу́дете нака́зувать, нака́зуватимете búdete nakázuvaty, búdete nakázuvatʹ, nakázuvatymete
3rd plural вони	нака́зують nakázujutʹ	бу́дуть нака́зувати, бу́дуть нака́зувать, нака́зуватимуть búdutʹ nakázuvaty, búdutʹ nakázuvatʹ, nakázuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	нака́зуймо nakázujmo
second-person	нака́зуй nakázuj	нака́зуйте nakázujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	нака́зував nakázuvav	нака́зували nakázuvaly
feminine я / ти / вона	нака́зувала nakázuvala
neuter воно	нака́зувало nakázuvalo

Derived terms

• нака́зування n (nakázuvannja)
• нака́зуватися impf (nakázuvatysja)

 

Related terms

• нака́з m (nakáz)
• наказо́вий (nakazóvyj)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “наказувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2018), “наказувати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “наказувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “наказувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “наказувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “наказувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “наказувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)