дідух

Ukrainian

дід (did, “grandfather, ancestor”) +‎ дух (dux, “spirit”)

діду́х • (didúx) m inan (genitive дідуха́, nominative plural дідухи́, genitive plural дідухі́в)

didukh, sheaf of wheat used in rituals around Christmas and Epiphany traditionally believed to contain ancestor spirits

Declension of діду́х (inan velar masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	діду́х didúx	дідухи́ diduxý
genitive	дідуха́ diduxá	дідухі́в diduxív
dative	дідухо́ві, дідуху́ diduxóvi, diduxú	дідуха́м diduxám
accusative	діду́х didúx	дідухи́ diduxý
instrumental	дідухо́м diduxóm	дідуха́ми diduxámy
locative	дідуху́ diduxú	дідуха́х diduxáx
vocative	дідуху́ diduxú	дідухи́ diduxý

(ritual sheaf): сніп (snip), дід (did), дідо (dido), дідок (didok), квітка (kvitka)