довгочасний

Ukrainian

Etymology

From до́вгий (dóvhyj, “long”) +‎ -о- (-o-) +‎ час (čas, “time”) +‎ -ний (-nyj, adjective-forming suffix).

Pronunciation

• IPA^(key): [dɔu̯ɦɔˈt͡ʃasnei̯]

Adjective

довгоча́сний • (dovhočásnyj)

1. long-term, of long duration, lasting, long-lasting

   Synonyms: довгостроко́вий (dovhostrokóvyj), довготерміно́вий (dovhoterminóvyj), довготрива́лий (dovhotryvályj)

   Antonyms: короткоча́сний (korotkočásnyj), короткостроко́вий (korotkostrokóvyj), короткотерміно́вий (korotkoterminóvyj)

2. (military) permanent

Declension

Declension of довгоча́сний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		довгоча́сний dovhočásnyj	довгоча́сне dovhočásne	довгоча́сна dovhočásna	довгоча́сні dovhočásni
genitive		довгоча́сного dovhočásnoho		довгоча́сної dovhočásnoji	довгоча́сних dovhočásnyx
dative		довгоча́сному dovhočásnomu		довгоча́сній dovhočásnij	довгоча́сним dovhočásnym
accusative	animate	довгоча́сного dovhočásnoho	довгоча́сне dovhočásne	довгоча́сну dovhočásnu	довгоча́сних dovhočásnyx
	inanimate	довгоча́сний dovhočásnyj			довгоча́сні dovhočásni
instrumental		довгоча́сним dovhočásnym		довгоча́сною dovhočásnoju	довгоча́сними dovhočásnymy
locative		довгоча́сному, довгоча́снім dovhočásnomu, dovhočásnim		довгоча́сній dovhočásnij	довгоча́сних dovhočásnyx

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “довгочасний”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “довгочасний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “довгочасний”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “довгочасний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)