вільха

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *olьxa, from Proto-Indo-European *h₂éliseh₂, from *h₂élis-. Cognate with Belarusian во́льха (vólʹxa), Bulgarian елха́ (elhá), Polish olcha.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋʲilʲxɐ]

• Audio:

  (file)

Noun

ві́льха • (vílʹxa) f inan (genitive ві́льхи, nominative plural ві́льхи, genitive plural вільх, relational adjective вільхо́вий)

1. alder

Declension

Declension of ві́льха (inan hard fem-form accent-a)

	singular	plural
nominative	ві́льха vílʹxa	ві́льхи vílʹxy
genitive	ві́льхи vílʹxy	вільх vilʹx
dative	ві́льсі vílʹsi	ві́льхам vílʹxam
accusative	ві́льху vílʹxu	ві́льхи vílʹxy
instrumental	ві́льхою vílʹxoju	ві́льхами vílʹxamy
locative	ві́льсі vílʹsi	ві́льхах vílʹxax
vocative	ві́льхо vílʹxo	ві́льхи vílʹxy

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ві́льха”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “ві́льха”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• Melnychuk, O. S., editor (1982), “ві́льха”, in Етимологічний словник української мови (in Ukrainian), volume 1 (А – Г), Kyiv: Naukova Dumka, page 399
• Ukrainian Lingua-Information Fund (2001–2024) “Словники України” online‎^[1] (in Ukrainian)