війт

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Polish wójt, from German Vogt, from Late Latin vocatus, from Classical Latin advocatus. Doublet of адвока́т (advokát).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲii̯t]

Noun

війт • (vijt) m pers (genitive ві́йта, nominative plural ві́йти, genitive plural ві́йтів, relational adjective ві́йтів or війті́вський)

1. (historical) official of a town invested under German town laws
2. (colloquial) head of a village

Declension

Declension of війт
(pers hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	війт vijt	ві́йти víjty
genitive	ві́йта víjta	ві́йтів víjtiv
dative	ві́йтові, ві́йту víjtovi, víjtu	ві́йтам víjtam
accusative	ві́йта víjta	ві́йтів víjtiv
instrumental	ві́йтом víjtom	ві́йтами víjtamy
locative	ві́йтові, ві́йті víjtovi, víjti	ві́йтах víjtax
vocative	ві́йте víjte	ві́йти víjty

Derived terms

• війте́нко (vijténko)
• війти́ха (vijtýxa)
• війті́вна (vijtívna)
• війті́вство (vijtívstvo)
• війті́вщина (vijtívščyna)
• війтува́ти (vijtuváty)
• завійтува́тися (zavijtuvátysja)

Further reading

• Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “війт*”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “війт”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “війт”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN