відговорити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ говори́ти (hovorýty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidɦɔwɔˈrɪte]

• Audio:

  (file)

Verb

відговори́ти • (vidhovorýty) pf

1. (transitive) to dissuade, to talk out of

Conjugation

Conjugation of відговори́ти, відговори́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відговори́ти, відговори́ть vidhovorýty, vidhovorýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відгово́рений vidhovórenyj impersonal: відгово́рено vidhovóreno
adverbial	—	відговори́вши vidhovorývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відговорю́ vidhovorjú
2nd singular ти	—	відгово́риш vidhovóryš
3rd singular він / вона / воно	—	відгово́рить vidhovórytʹ
1st plural ми	—	відгово́рим, відгово́римо vidhovórym, vidhovórymo
2nd plural ви	—	відгово́рите vidhovóryte
3rd plural вони	—	відгово́рять vidhovórjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відговорі́м, відговорі́мо vidhovorím, vidhovorímo
second-person	відговори́ vidhovorý	відговорі́ть vidhovorítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відговори́в vidhovorýv	відговори́ли vidhovorýly
feminine я / ти / вона	відговори́ла vidhovorýla
neuter воно	відговори́ло vidhovorýlo

References

• “відговорити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)