висловити
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]ви- (vy-) + сло́во (slóvo) + -ити (-yty)
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]ви́словити • (výslovyty) pf (imperfective висло́влювати)
Conjugation
[edit]Conjugation of ви́словити, ви́словить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́словити, ви́словить výslovyty, výslovytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́словлений výslovlenyj impersonal: ви́словлено výslovleno |
| adverbial | — | ви́словивши výslovyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́словлю výslovlju |
| 2nd singular ти |
— | ви́словиш výslovyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́словить výslovytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́словим, ви́словимо výslovym, výslovymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́словите výslovyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́словлять výslovljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́словім, ви́словімо výslovim, výslovimo |
| second-person | ви́слови výslovy |
ви́словіть výslovitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́словив výslovyv |
ви́словили výslovyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́словила výslovyla | |
| neuter воно |
ви́словило výslovylo | |
Derived terms
[edit]- ви́слів m (výsliv)
- ви́словитися pf (výslovytysja)
- ви́словлення n (výslovlennja)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “висловити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “висловити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “висловити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)