чарівник

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *čarovьnikъ.

Pronunciation

• IPA^(key): [t͡ʃɐrʲiu̯ˈnɪk]

• Audio:

  (file)

Noun

чарівни́к • (čarivnýk) m pers (genitive чарівника́, nominative plural чарівники́, genitive plural чарівникі́в, feminine чарівни́ця)

1. magician, wizard

Declension

Declension of чарівни́к (pers velar masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	чарівни́к čarivnýk	чарівники́ čarivnyký
genitive	чарівника́ čarivnyká	чарівникі́в čarivnykív
dative	чарівнико́ві, чарівнику́ čarivnykóvi, čarivnykú	чарівника́м čarivnykám
accusative	чарівника́ čarivnyká	чарівникі́в čarivnykív
instrumental	чарівнико́м čarivnykóm	чарівника́ми čarivnykámy
locative	чарівнико́ві, чарівнику́ čarivnykóvi, čarivnykú	чарівника́х čarivnykáx
vocative	чарівнику́ čarivnykú	чарівники́ čarivnyký

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “чарівник”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “чарівник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)