цупити

Ukrainian

Etymology

From цу́п (cúp) +‎ -ити (-yty), of onomatopoeic origin. Compare ца́пати (cápaty), ца́п (cáp).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈt͡supete]

Verb

цу́пити • (cúpyty) impf (perfective поцу́пити or зцу́пити) (transitive)

1. to take, to snatch, to pull, to drag
2. to steal

Conjugation

Conjugation of цу́пити, цу́пить (class 4a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	цу́пити, цу́пить cúpyty, cúpytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	цу́плений cúplenyj impersonal: цу́плено cúpleno
adverbial	цу́плячи cúpljačy	цу́пивши cúpyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	цу́плю cúplju	бу́ду цу́пити, бу́ду цу́пить, цу́питиму búdu cúpyty, búdu cúpytʹ, cúpytymu
2nd singular ти	цу́пиш cúpyš	бу́деш цу́пити, бу́деш цу́пить, цу́питимеш búdeš cúpyty, búdeš cúpytʹ, cúpytymeš
3rd singular він / вона / воно	цу́пить cúpytʹ	бу́де цу́пити, бу́де цу́пить, цу́питиме búde cúpyty, búde cúpytʹ, cúpytyme
1st plural ми	цу́пим, цу́пимо cúpym, cúpymo	бу́демо цу́пити, бу́демо цу́пить, цу́питимемо, цу́питимем búdemo cúpyty, búdemo cúpytʹ, cúpytymemo, cúpytymem
2nd plural ви	цу́пите cúpyte	бу́дете цу́пити, бу́дете цу́пить, цу́питимете búdete cúpyty, búdete cúpytʹ, cúpytymete
3rd plural вони	цу́плять cúpljatʹ	бу́дуть цу́пити, бу́дуть цу́пить, цу́питимуть búdutʹ cúpyty, búdutʹ cúpytʹ, cúpytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	цу́пмо cúpmo
second-person	цуп cup	цу́пте cúpte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	цу́пив cúpyv	цу́пили cúpyly
feminine я / ти / вона	цу́пила cúpyla
neuter воно	цу́пило cúpylo

Derived terms

• цу́питися impf (cúpytysja)

Prefixed verbs

• ви́цупити pf (výcupyty), вицу́плювати impf (vycúpljuvaty)
• ви́цупитися pf (výcupytysja), вицу́плюватися impf (vycúpljuvatysja)
• зцу́пити pf (zcúpyty), зцу́плювати impf (zcúpljuvaty)
• зцу́питися pf (zcúpytysja), зцу́плюватися impf (zcúpljuvatysja)
• нацу́пити pf (nacúpyty), нацу́плювати impf (nacúpljuvaty)
• нацу́питися pf (nacúpytysja), нацу́плюватися impf (nacúpljuvatysja)
• поцу́пити pf (pocúpyty), поцу́плювати impf (pocúpljuvaty)
• поцу́питися pf (pocúpytysja), поцу́плюватися impf (pocúpljuvatysja)
• прицу́пити pf (prycúpyty)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “цупити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “цупити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “цупити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “цупити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)