церковний

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian церко́вный (cerkóvnyj), from Old East Slavic цьркъвьнъ (cĭrkŭvĭnŭ). By surface analysis, церко́в (cerkóv) +‎ -ний (-nyj). Compare Russian церко́вный (cerkóvnyj), Belarusian царко́ўны (carkóŭny), Polish cerkiewny, Czech církevní, Old Church Slavonic црькъвьнъ (crĭkŭvĭnŭ).

Pronunciation

• IPA^(key): [t͡serˈkɔu̯nei̯]

• Audio:

  (file)

Adjective

церко́вний • (cerkóvnyj)

1. (Christianity) ecclesiastical, church (attributive) (of or pertaining to the church)

   Synonym: духо́вний (duxóvnyj)

Declension

Declension of церко́вний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		церко́вний cerkóvnyj	церко́вне cerkóvne	церко́вна cerkóvna	церко́вні cerkóvni
genitive		церко́вного cerkóvnoho		церко́вної cerkóvnoji	церко́вних cerkóvnyx
dative		церко́вному cerkóvnomu		церко́вній cerkóvnij	церко́вним cerkóvnym
accusative	animate	церко́вного cerkóvnoho	церко́вне cerkóvne	церко́вну cerkóvnu	церко́вних cerkóvnyx
	inanimate	церко́вний cerkóvnyj			церко́вні cerkóvni
instrumental		церко́вним cerkóvnym		церко́вною cerkóvnoju	церко́вними cerkóvnymy
locative		церко́вному, церко́внім cerkóvnomu, cerkóvnim		церко́вній cerkóvnij	церко́вних cerkóvnyx

Related terms

• церко́вник (cerkóvnyk)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “церковний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “церковний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “церковний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)