сумніватися
Ukrainian
[edit]Pronunciation
[edit]Verb
[edit]сумніва́тися • (sumnivátysja) impf (perfective засумніва́тися)
- to doubt
Conjugation
[edit]Conjugation of сумніва́тися, сумніва́тись, сумніва́ться (class 1a, imperfective, reflexive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | сумніва́тися, сумніва́тись, сумніва́ться sumnivátysja, sumnivátysʹ, sumnivátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | сумніва́ючись sumnivájučysʹ |
сумніва́вшись sumnivávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
сумніва́юся, сумніва́юсь sumnivájusja, sumnivájusʹ |
бу́ду сумніва́тися, бу́ду сумніва́тись, бу́ду сумніва́ться, сумніва́тимусь, сумніва́тимуся búdu sumnivátysja, búdu sumnivátysʹ, búdu sumnivátʹsja, sumnivátymusʹ, sumnivátymusja |
| 2nd singular ти |
сумніва́єшся sumniváješsja |
бу́деш сумніва́тися, бу́деш сумніва́тись, бу́деш сумніва́ться, сумніва́тимешся búdeš sumnivátysja, búdeš sumnivátysʹ, búdeš sumnivátʹsja, sumnivátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
сумніва́ється sumnivájetʹsja |
бу́де сумніва́тися, бу́де сумніва́тись, бу́де сумніва́ться, сумніва́тиметься búde sumnivátysja, búde sumnivátysʹ, búde sumnivátʹsja, sumnivátymetʹsja |
| 1st plural ми |
сумніва́ємся, сумніва́ємося, сумніва́ємось sumnivájemsja, sumnivájemosja, sumnivájemosʹ |
бу́демо сумніва́тися, бу́демо сумніва́тись, бу́демо сумніва́ться, сумніва́тимемось, сумніва́тимемося, сумніва́тимемся búdemo sumnivátysja, búdemo sumnivátysʹ, búdemo sumnivátʹsja, sumnivátymemosʹ, sumnivátymemosja, sumnivátymemsja |
| 2nd plural ви |
сумніва́єтеся, сумніва́єтесь sumnivájetesja, sumnivájetesʹ |
бу́дете сумніва́тися, бу́дете сумніва́тись, бу́дете сумніва́ться, сумніва́тиметесь, сумніва́тиметеся búdete sumnivátysja, búdete sumnivátysʹ, búdete sumnivátʹsja, sumnivátymetesʹ, sumnivátymetesja |
| 3rd plural вони |
сумніва́ються sumnivájutʹsja |
бу́дуть сумніва́тися, бу́дуть сумніва́тись, бу́дуть сумніва́ться, сумніва́тимуться búdutʹ sumnivátysja, búdutʹ sumnivátysʹ, búdutʹ sumnivátʹsja, sumnivátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | сумніва́ймося, сумніва́ймось sumnivájmosja, sumnivájmosʹ |
| second-person | сумніва́йся, сумніва́йсь sumnivájsja, sumnivájsʹ |
сумніва́йтеся, сумніва́йтесь sumnivájtesja, sumnivájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
сумніва́вся, сумніва́всь sumnivávsja, sumnivávsʹ |
сумніва́лися, сумніва́лись sumniválysja, sumniválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
сумніва́лася, сумніва́лась sumniválasja, sumniválasʹ | |
| neuter воно |
сумніва́лося, сумніва́лось sumniválosja, sumniválosʹ | |
Related terms
[edit]- су́мнів (súmniv)
References
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “сумніватися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “сумніватися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “сумніватися”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)