співрозмовниця

Ukrainian

Etymology

співрозмо́в(ник) (spivrozmóv(nyk)) +‎ -ниця (-nycja)

Pronunciation

• IPA^(key): [sʲpʲiu̯rɔzˈmɔu̯net͡sʲɐ]

Noun

співрозмо́вниця • (spivrozmóvnycja) f pers (genitive співрозмо́вниці, nominative plural співрозмо́вниці, genitive plural співрозмо́вниць, masculine співрозмо́вник)

1. female equivalent of співрозмо́вник (spivrozmóvnyk): interlocutor, collocutor

   Synonym: співбе́сі́дниця (spivbésídnycja)

Declension

Declension of співрозмо́вниця (pers soft fem-form accent-a)

	singular	plural
nominative	співрозмо́вниця spivrozmóvnycja	співрозмо́вниці spivrozmóvnyci
genitive	співрозмо́вниці spivrozmóvnyci	співрозмо́вниць spivrozmóvnycʹ
dative	співрозмо́вниці spivrozmóvnyci	співрозмо́вницям spivrozmóvnycjam
accusative	співрозмо́вницю spivrozmóvnycju	співрозмо́вниць spivrozmóvnycʹ
instrumental	співрозмо́вницею spivrozmóvnyceju	співрозмо́вницями spivrozmóvnycjamy
locative	співрозмо́вниці spivrozmóvnyci	співрозмо́вницях spivrozmóvnycjax
vocative	співрозмо́внице spivrozmóvnyce	співрозмо́вниці spivrozmóvnyci

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співрозмовниця”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “співрозмовниця”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “співрозмовниця”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)