спантеличувати

Ukrainian

Etymology

From спантели́чити (spantelýčyty) +‎ -увати (-uvaty).

Pronunciation

• IPA^(key): [spɐnteˈɫɪt͡ʃʊʋɐte]

Verb

спантели́чувати • (spantelýčuvaty) impf (perfective спантели́чити) (transitive, colloquial)

1. to baffle, to confuse, to perplex, to puzzle (cause confusion in the mind of)
2. to befuddle, to bewilder, to flummox, to nonplus (confuse so as to cause loss of train of thought)

Conjugation

Conjugation of спантели́чувати, спантели́чувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	спантели́чувати, спантели́чувать spantelýčuvaty, spantelýčuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	спантели́чуючи spantelýčujučy	спантели́чувавши spantelýčuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	спантели́чую spantelýčuju	бу́ду спантели́чувати, бу́ду спантели́чувать, спантели́чуватиму búdu spantelýčuvaty, búdu spantelýčuvatʹ, spantelýčuvatymu
2nd singular ти	спантели́чуєш spantelýčuješ	бу́деш спантели́чувати, бу́деш спантели́чувать, спантели́чуватимеш búdeš spantelýčuvaty, búdeš spantelýčuvatʹ, spantelýčuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	спантели́чує spantelýčuje	бу́де спантели́чувати, бу́де спантели́чувать, спантели́чуватиме búde spantelýčuvaty, búde spantelýčuvatʹ, spantelýčuvatyme
1st plural ми	спантели́чуєм, спантели́чуємо spantelýčujem, spantelýčujemo	бу́демо спантели́чувати, бу́демо спантели́чувать, спантели́чуватимемо, спантели́чуватимем búdemo spantelýčuvaty, búdemo spantelýčuvatʹ, spantelýčuvatymemo, spantelýčuvatymem
2nd plural ви	спантели́чуєте spantelýčujete	бу́дете спантели́чувати, бу́дете спантели́чувать, спантели́чуватимете búdete spantelýčuvaty, búdete spantelýčuvatʹ, spantelýčuvatymete
3rd plural вони	спантели́чують spantelýčujutʹ	бу́дуть спантели́чувати, бу́дуть спантели́чувать, спантели́чуватимуть búdutʹ spantelýčuvaty, búdutʹ spantelýčuvatʹ, spantelýčuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спантели́чуймо spantelýčujmo
second-person	спантели́чуй spantelýčuj	спантели́чуйте spantelýčujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спантели́чував spantelýčuvav	спантели́чували spantelýčuvaly
feminine я / ти / вона	спантели́чувала spantelýčuvala
neuter воно	спантели́чувало spantelýčuvalo

Synonyms

• збива́ти з пантели́ку impf (zbyváty z pantelýku)

Derived terms

• спантели́чуватися impf (spantelýčuvatysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спантеличувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “спантеличувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “спантеличувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “спантеличувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “спантеличувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “спантеличувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)