слідувати

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian слѣдовати (slědovati), from Old East Slavic слѣдовати (slědovati), from Proto-Slavic *slědovati. By surface analysis, слід (slid) +‎ -увати (-uvaty).

Pronunciation

IPA^(key): [ˈsʲlʲidʊʋɐte]
IPA^(key): [sʲlʲidʊˈʋate] (dialectal)
Audio: (file)

Verb

слі́дувати • (slíduvaty) impf (intransitive)

to follow [with за (za, + instrumental)]
to follow, to come after, to succeed [with за (za, + instrumental)]
to follow, to adhere to, to abide by, to comply with [with dative]
(colloquial, impersonal) to owe [with з (z, + genitive)]
(colloquial, impersonal) indicates advisability, prudence or desirability: had better, better, should, ought [with dative]
(rare) to go, to head, to be headed

Conjugation

Conjugation of слі́дувати, слі́дувать (class 2a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	слі́дувати, слі́дувать slíduvaty, slíduvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	слі́дуючи slídujučy	слі́дувавши slíduvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	слі́дую slíduju	бу́ду слі́дувати, бу́ду слі́дувать, слі́дуватиму búdu slíduvaty, búdu slíduvatʹ, slíduvatymu
2nd singular ти	слі́дуєш slíduješ	бу́деш слі́дувати, бу́деш слі́дувать, слі́дуватимеш búdeš slíduvaty, búdeš slíduvatʹ, slíduvatymeš
3rd singular він / вона / воно	слі́дує slíduje	бу́де слі́дувати, бу́де слі́дувать, слі́дуватиме búde slíduvaty, búde slíduvatʹ, slíduvatyme
1st plural ми	слі́дуєм, слі́дуємо slídujem, slídujemo	бу́демо слі́дувати, бу́демо слі́дувать, слі́дуватимемо, слі́дуватимем búdemo slíduvaty, búdemo slíduvatʹ, slíduvatymemo, slíduvatymem
2nd plural ви	слі́дуєте slídujete	бу́дете слі́дувати, бу́дете слі́дувать, слі́дуватимете búdete slíduvaty, búdete slíduvatʹ, slíduvatymete
3rd plural вони	слі́дують slídujutʹ	бу́дуть слі́дувати, бу́дуть слі́дувать, слі́дуватимуть búdutʹ slíduvaty, búdutʹ slíduvatʹ, slíduvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	слі́дуймо slídujmo
second-person	слі́дуй slíduj	слі́дуйте slídujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	слі́дував slíduvav	слі́дували slíduvaly
feminine я / ти / вона	слі́дувала slíduvala
neuter воно	слі́дувало slíduvalo

Derived terms

слі́дування n (slíduvannja)

Derived verbs

наслі́дувати impf or pf (naslíduvaty)
наслі́дуватися impf or pf (naslíduvatysja)
обслі́дувати impf or pf (obslíduvaty)
обслі́дуватися impf or pf (obslíduvatysja)
переслі́дувати impf (pereslíduvaty)
переслі́дуватися impf (pereslíduvatysja)
(proscribed) послі́дувати pf (poslíduvaty)
(proscribed) прослі́дувати pf (proslíduvaty)
розслі́дувати impf or pf (rozslíduvaty)
розслі́дуватися impf or pf (rozslíduvatysja)

Related terms

сліди́ти impf (slidýty)
слідкува́ти impf (slidkuváty)

References

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “слідувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “слідувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
“слідувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“слідувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
“слідувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)