розізлитися

Ukrainian

Etymology

From розізли́ти (rozizlýty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian разозли́ться (razozlítʹsja).

Pronunciation

IPA^(key): [rɔzʲizˈɫɪtesʲɐ]
Audio: (file)

Verb

розізли́тися • (rozizlýtysja) pf (imperfective зли́тися)

to get angry
Synonym: розсе́рдитися pf (rozsérdytysja)

Conjugation

Conjugation of розізли́тися, розізли́тись, розізли́ться (class 4b, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розізли́тися, розізли́тись, розізли́ться rozizlýtysja, rozizlýtysʹ, rozizlýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	розізли́вшись rozizlývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	розізлю́ся, розізлю́сь rozizljúsja, rozizljúsʹ
2nd singular ти	—	розізли́шся rozizlýšsja
3rd singular він / вона / воно	—	розізли́ться rozizlýtʹsja
1st plural ми	—	розізли́мся, розізлимо́ся, розізлимо́сь rozizlýmsja, rozizlymósja, rozizlymósʹ
2nd plural ви	—	розізлите́ся, розізлите́сь rozizlytésja, rozizlytésʹ
3rd plural вони	—	розізля́ться rozizljátʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	розізлі́мся, розізлі́мося, розізлі́мось rozizlímsja, rozizlímosja, rozizlímosʹ
second-person	розізли́ся, розізли́сь rozizlýsja, rozizlýsʹ	розізлі́ться rozizlítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розізли́вся, розізли́всь rozizlývsja, rozizlývsʹ	розізли́лися, розізли́лись rozizlýlysja, rozizlýlysʹ
feminine я / ти / вона	розізли́лася, розізли́лась rozizlýlasja, rozizlýlasʹ
neuter воно	розізли́лося, розізли́лось rozizlýlosja, rozizlýlosʹ

References

Bilodid, I. K., editor (1977), “розізлитися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 683
“розізлитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)