розчленовувати

Ukrainian

Etymology

From the розчлено́в- (rozčlenóv-) stem of розчленува́ти (rozčlenuváty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Polish rozczłonkowywać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔʒt͡ʃɫeˈnɔwʊʋɐte]

Verb

розчлено́вувати • (rozčlenóvuvaty) impf (perfective розчленува́ти) (transitive)

1. to dismember, to disarticulate, to disjoint
2. to break up

Conjugation

Conjugation of розчлено́вувати, розчлено́вувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	розчлено́вувати, розчлено́вувать rozčlenóvuvaty, rozčlenóvuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розчлено́вуваний rozčlenóvuvanyj impersonal: розчлено́вувано rozčlenóvuvano
adverbial	розчлено́вуючи rozčlenóvujučy	розчлено́вувавши rozčlenóvuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розчлено́вую rozčlenóvuju	бу́ду розчлено́вувати, бу́ду розчлено́вувать, розчлено́вуватиму búdu rozčlenóvuvaty, búdu rozčlenóvuvatʹ, rozčlenóvuvatymu
2nd singular ти	розчлено́вуєш rozčlenóvuješ	бу́деш розчлено́вувати, бу́деш розчлено́вувать, розчлено́вуватимеш búdeš rozčlenóvuvaty, búdeš rozčlenóvuvatʹ, rozčlenóvuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розчлено́вує rozčlenóvuje	бу́де розчлено́вувати, бу́де розчлено́вувать, розчлено́вуватиме búde rozčlenóvuvaty, búde rozčlenóvuvatʹ, rozčlenóvuvatyme
1st plural ми	розчлено́вуєм, розчлено́вуємо rozčlenóvujem, rozčlenóvujemo	бу́демо розчлено́вувати, бу́демо розчлено́вувать, розчлено́вуватимемо, розчлено́вуватимем búdemo rozčlenóvuvaty, búdemo rozčlenóvuvatʹ, rozčlenóvuvatymemo, rozčlenóvuvatymem
2nd plural ви	розчлено́вуєте rozčlenóvujete	бу́дете розчлено́вувати, бу́дете розчлено́вувать, розчлено́вуватимете búdete rozčlenóvuvaty, búdete rozčlenóvuvatʹ, rozčlenóvuvatymete
3rd plural вони	розчлено́вують rozčlenóvujutʹ	бу́дуть розчлено́вувати, бу́дуть розчлено́вувать, розчлено́вуватимуть búdutʹ rozčlenóvuvaty, búdutʹ rozčlenóvuvatʹ, rozčlenóvuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розчлено́вуймо rozčlenóvujmo
second-person	розчлено́вуй rozčlenóvuj	розчлено́вуйте rozčlenóvujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розчлено́вував rozčlenóvuvav	розчлено́вували rozčlenóvuvaly
feminine я / ти / вона	розчлено́вувала rozčlenóvuvala
neuter воно	розчлено́вувало rozčlenóvuvalo

Synonyms

• розбира́ти impf (rozbyráty)

Derived terms

• розчлено́вування n (rozčlenóvuvannja)
• розчлено́вуватися impf (rozčlenóvuvatysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розчленовувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розчленовувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розчленовувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “розчленовувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розчленовувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розчленовувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)