розв'язувати
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From розв'яза́ти (rozvʺjazáty) + -увати (-uvaty). Compare Russian развя́зывать (razvjázyvatʹ), Belarusian развя́зваць (razvjázvacʹ), Polish rozwiązywać.
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]розв'я́зувати • (rozvʺjázuvaty) impf (perfective розв'яза́ти) (transitive)
- to unbind, to unfasten, to undo, to untie
- to loose, to loosen, to unleash
- to solve, to resolve (:problem, dilemma)
- Synonyms: вирі́шувати impf (vyríšuvaty), ріша́ти impf (rišáty)
Conjugation
[edit]Conjugation of розв'я́зувати, розв'я́зувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розв'я́зувати, розв'я́зувать rozvʺjázuvaty, rozvʺjázuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | розв'я́зуючи rozvʺjázujučy |
розв'я́зувавши rozvʺjázuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
розв'я́зую rozvʺjázuju |
бу́ду розв'я́зувати, бу́ду розв'я́зувать, розв'я́зуватиму búdu rozvʺjázuvaty, búdu rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymu |
| 2nd singular ти |
розв'я́зуєш rozvʺjázuješ |
бу́деш розв'я́зувати, бу́деш розв'я́зувать, розв'я́зуватимеш búdeš rozvʺjázuvaty, búdeš rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
розв'я́зує rozvʺjázuje |
бу́де розв'я́зувати, бу́де розв'я́зувать, розв'я́зуватиме búde rozvʺjázuvaty, búde rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatyme |
| 1st plural ми |
розв'я́зуєм, розв'я́зуємо rozvʺjázujem, rozvʺjázujemo |
бу́демо розв'я́зувати, бу́демо розв'я́зувать, розв'я́зуватимемо, розв'я́зуватимем búdemo rozvʺjázuvaty, búdemo rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymemo, rozvʺjázuvatymem |
| 2nd plural ви |
розв'я́зуєте rozvʺjázujete |
бу́дете розв'я́зувати, бу́дете розв'я́зувать, розв'я́зуватимете búdete rozvʺjázuvaty, búdete rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymete |
| 3rd plural вони |
розв'я́зують rozvʺjázujutʹ |
бу́дуть розв'я́зувати, бу́дуть розв'я́зувать, розв'я́зуватимуть búdutʹ rozvʺjázuvaty, búdutʹ rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розв'я́зуймо rozvʺjázujmo |
| second-person | розв'я́зуй rozvʺjázuj |
розв'я́зуйте rozvʺjázujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розв'я́зував rozvʺjázuvav |
розв'я́зували rozvʺjázuvaly |
| feminine я / ти / вона |
розв'я́зувала rozvʺjázuvala | |
| neuter воно |
розв'я́зувало rozvʺjázuvalo | |
Derived terms
[edit]- розв'я́зування n (rozvʺjázuvannja)
- розв'я́зуватися impf (rozvʺjázuvatysja)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розв'язувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розв'язувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розв'язувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розв'язувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)